Безымянной - Амели на Мели

Через черту моей души

Летят, торопят время стаи

Во мне покоя не ищи

Весь мой покой в тебе растает

Велю я сердцу — не дыши

Оно тобой жить продолжает

Не видно в мире ни души

Когда нас время разделяет

Безымянной… оставляют меня

Имя моё в устах твоих задержалось

Когда в нашем доме зима,

Ему там тепло, оно с тобою осталось

И вереницы серых дней

Уже не будет так как прежде

И с каждым счастьем всё сильней

Сжимает сердце под одеждой

За то, что счастье не твоё

За то, что руки вновь чужие

За то, что я так далеко

За то, что мы с тобой родные…

Безымянной… оставляют меня

Имя моё в устах твоих задержалось

Когда в нашем доме зима,

Ему там тепло, оно с тобою осталось

Через межу моєї душі

Летять, поспішають час зграї

У мені спокою не шукай

Весь мій спокій у тебе розтане

Велю я серцю — не дихай

Воно тобою жити продовжує

Не видно в світі ні душі

Коли нас час поділяє

Безіменною… залишають мене

Ім'я моє в устах твоїх затрималося

Коли в нашому домі зима,

Йому там тепло, воно з тобою залишилося

І череги сірих днів

Вже не буде так як раніше

І з кожним щастям все сильніше

Стисає серце під одягом

За те, що щастя не твоє

За те, що руки знову чужі

За те, що я так далеко

За те, що ми з тобою рідні…

Безіменною… залишають мене

Ім'я моє в устах твоїх затрималося

Коли в нашому домі зима,

Йому там тепло, воно з тобою залишилося