O Fado Chora-Se Bem - Amália Rodrigues

Mora numa rua escura

A tristeza e amargura

Angústia e a solidão

No mesmo quarto fechado

Também lá mora o meu fado

E mora o meu coração

E mora o meu coração

Tantos passos temos dado

Nós, as três, de braço dado

Eu, a tristeza e a amargura

À noite, um fado chorado

Sai deste quarto fechado

E enche esta rua tão escura

E enche esta rua tão escura

Somos usineiros do tédio

Senhor que não tem remédio

Na persistência que tem

Vem pra o meu quarto fechado

Senta-se ali ao meu lado

Não deixa entrar mais ninguém

Não deixa entrar mais ninguém

Nesta risonha amurada

Não há lugar pra mais nada

Não cabe lá mais ninguém

Só lá cabe mais um fado

Que deste quarto fechado

O fado chora-se bem

O fado chora-se bem

Живе на темній вулиці

Смуток і гіркота

Страда і самотність

В тій же закритій кімнаті

Моє фадо також живе там

І моє серце живе

І моє серце живе

стільки кроків ми зробили

Ми, троє, рука об руку

Я, смуток і гіркота

Вночі заплакав фаду

Вийдіть із цієї закритої кімнати

І наповнює цю вулицю такою темною

І наповнює цю вулицю такою темною

Ми мельники нудьги

Господи, що не має ліків

У наполегливості, яку вона має

Заходь до моєї закритої кімнати

Сідай біля мене

Не впускайте нікого іншого

Не впускайте нікого іншого

У цьому сміху оплоті

Ні для чого іншого немає місця

Більше туди ніхто не підходить

Туди помістилося ще одне фадо

що з цієї закритої кімнати

Фаду добре плаче

Фаду добре плаче