Minha cancoa e saudade - Amália Rodrigues

Aquele amor derradeiro

Maldito e abençoado

Pago a sangue e a dinheiro

Já não é amor, é fado

Quando o ciúme é tão forte

Que ao próprio bem desejado

Só tem ódio ou dá a morte

Já não é ciúme, é fado

Canto da nossa tristeza

Choro da nossa alegria

Praga que é quase uma reza

Loucura que é poesia

Um sentimento que passa

A ser eterno cuidado

E razão de um desgraça

Assim tem de ser, é fado

O remorso de quem sente

Que se voltasse ao passado

Pecaria novamente

Já não é remorso, é fado

E esta saudade de agora

Não de algum bem acabado

Mas das saudades de outrora

Já não é saudade, é fado

Canto da nossa tristeza

Choro da nossa alegria

Praga que é quase uma reza

Loucura que é poesia

Um sentimento que passa

A ser eterno cuidado

E razão de um desgraça

Assim tem de ser, é fado

Um sentimento que passa

A ser eterno cuidado

E razão de um desgraça

Assim tem de ser, é fado

це останнє кохання

проклятий і благословенний

Я плачу кров'ю і грошима

Це вже не любов, це фаду

Коли ревнощі настільки сильні

Саме бажане благо

Воно викликає лише ненависть або дає смерть

Це вже не ревнощі, це фаду

Куточок нашого смутку

Крик нашої радості

Прага, що майже молитва

божевілля, це поезія

Почуття, яке проходить

Щоб була вічна турбота

І причина для ганьби

Так має бути, це фаду

Розкаяння того, хто відчуває

Це якби повернутись у минуле

згрішив би знову

Це вже не докори сумління, це фаду

І ця туга зараз

Не з якогось добре закінченого

Але туга за старим

Це вже не ностальгія, це фаду

Куточок нашого смутку

Крик нашої радості

Прага, що майже молитва

божевілля, це поезія

Почуття, яке проходить

Щоб була вічна турбота

І причина для ганьби

Так має бути, це фаду

Почуття, яке проходить

Щоб була вічна турбота

І причина для ганьби

Так має бути, це фаду