Grito - Amália Rodrigues

Silêncio!

Do silêncio faço um grito

O corpo todo me dói

Deixai-me chorar um pouco

De sombra a sombra

Há um Céu…tão recolhido…

De sombra a sombra

Já lhe perdi o sentido

Ao céu!

Aqui me falta a luz

Aqui me falta uma estrela

Chora-se mais

Quando se vive atrás dela

E eu

A quem o céu esqueceu

Sou a que o mundo perdeu

Só choro agora

Que quem morre já não chora

Solidão!

Que nem mesmo essa é inteira…

Há sempre uma companheira

Uma profunda amargura

Ai, solidão

Quem fora escorpião

Ai!

solidão

E se mordera a cabeça!

Adeus

Já fui para além da vida

Do que já fui tenho sede

Sou sombra triste

Encostada a uma parede

Adeus

Vida que tanto duras

Vem morte que tanto tardas

Ai, como dói

A solidão quase loucura

Тиша!

Від тиші я кричу

У мене все тіло болить

Дай мені трохи поплакати

Від тіні до тіні

Є рай… такий зібраний…

Від тіні до тіні

Я вже втратив твій глузд

До небес!

Тут мені бракує світла

Мені тут бракує зірки

більше плакати

Коли ти живеш за нею

І я

Кого забуло небо

Я той, кого втратив світ

Я зараз просто плачу

Щоб той, хто помер, більше не плакав

Самотність!

Що навіть цей не повний...

Завжди є супутник

глибока гіркота

о самотність

який був скорпіоном

Там!

самотність

А якби він голову вкусив!

До побачення

Я вийшов за межі життя

Те, що я був, я спраглий

Я сумна тінь

Притулившись до стіни

До побачення

життя таке важке

Прийде смерть, яка займає так багато часу

Боляче

Самотність майже божевілля