Campinos Do Ribatejo - Amália Rodrigues

Vão um dia a Vila Franca, é meu conselho, vejam da ponte

Um por-de-sol tão vermelho ao longe no horizonte

Porque é esse o seu destino, firme.

o campino, o gado conduz

Então é que a gente vê como é belo até visto no contra-luz

Campinos do Ribatejo, gente feliz, gente sã!

Nem sabe como os invejo ao vê-los pela manhã!

Quem vem assim confiado junto do gado é que está crente

Que esses bravos animais são mais leais que muita gente!

Visto de longe o campino, tem tal nobreza a sua figura

Que há nele a mesma grandeza que existe numa escultura

Tem na mão firme o pampilho, se algum novilho se desmalhou

É varonil quando passa, é a própria raça que alguém modelou

Ідіть одного дня до Віла-Франки, це моя порада, подивіться з мосту

Такий червоний захід сонця вдалині на горизонті

Бо така твоя доля, фірма.

 кампіно, вигон для худоби

Тому ми бачимо, наскільки красиво це видно навіть у контровому світлі

Campinos do Ribatejo, щасливі люди, здорові люди!

Ви навіть не знаєте, як я їм заздрю, коли бачу їх вранці!

Хто так самовпевнено приходить із худобою, той є віруючим

Що ці відважні тварини відданіші багатьох людей!

Якщо бачити здалеку, то кампіно має таке благородство свої фігури

Що в ньому є та сама велич, яка є в скульптурі

Він тримає пампільйо в міцній руці, якщо керманич розплутався

Це по-мужньому, коли він проходить, це раса, яку хтось сформував