À Janela Do Meu Peito (1972) - Amália Rodrigues

Lá vai brincando, pela mão de uma quimera

Essa garota que fui eu, sempre a sorrir

Como se a vida fosse eterna primavera

E não houvesse dores no mundo p’ra sentir

As gargalhadas vêm pousar na janela

E ao ouvi-las tenho mais pena de mim

Ai quem me dera rir ainda como ela

Mas quando rio, eu já não sei rir assim

Tenho a janela do peito

Aberta para o passado

Todo feito de fadistas e de fado

Espreita a alma na janela

Vai o passado a passar

E ao ver-se nela, a alma fica a chorar

Lá vem gingando nesse seu passo miúdo

Melena preta, calça justa afiambrada

Como mudamos, tu que foste para mim tudo

Hoje a meus olhos pouco mais és do que nada

Tuas chalaças de graçola e ironia

Eram da rua, andavam de boca em boca

Eu, era ver-te não sei o que sentia

Talvez loucura, que por ti andava louca

Tenho a janela do peito

Aberta para o passado

Todo feito de fadistas e de fado

Espreita a alma na janela

Vai o passado a passar

E ao ver-se nela, a alma fica a chorar

Desilusões as que tive

Enchem a rua, lá estão

E a gente vive dos tempos que já lá vão

Там він грає за руку химери

Ця дівчина, якою я була, завжди усміхнена

Ніби життя – це вічна весна

І не було на світі болю, щоб відчувати

Сміх доходить до вікна

І коли я їх чую, мені більше шкода себе

О, хотів би я ще сміятися, як вона

Але коли я сміюся, я вже не знаю, як так сміятися

У мене є вікно в скрині

Відкритий минулому

Усі вони складаються із співаків фаду та співаків фаду

Заглядає в душу у вікно

Минуле пройде

І бачивши себе в ньому, душа плаче

Ось він приходить, ковзаючи своїм маленьким кроком

Чорна мелена, щільні колготки

Як ми змінилися, ти, який був для мене всім

Сьогодні в моїх очах ти трохи більше, ніж нічого

Ваші смішні та іронічні жарти

Вони були з вулиці, вони ходили з уст в уста

Я бачила тебе, я не знаю, що я відчувала

Можливо, божевілля, яке для вас було божевільним

У мене є вікно в скрині

Відкритий минулому

Усі вони складаються із співаків фаду та співаків фаду

Заглядає в душу у вікно

Минуле пройде

І бачивши себе в ньому, душа плаче

У мене були розчарування

Заповнюють вулицю, ось вони

І ми живемо в часи, які давно минули