Carbon Phrases - Alkaloid

Thoughts are slowly moving on

Unseen where they‘re coming from

In disguise feelings‘ tension moves

Strings to be pulled by intuition

Changing words takes precious time

Until great sense and suspense find in line

To be perfect

Be the architect

To protect your realm of dreams

I am condemned to see things in youth

Kindness as matter, conceiving the truth

Like a spider in its web I‘m waiting for a muse

A kiss to be abused

So call me, reason, tell me your name!

Set me out of my mind!

Foresee the treason combining each frame

Shaping the perfect design

Find me all season cold in my grave

I am the father of time

Feed the horror that keep my veins alive

To unwind the perfect line

And once you feed the fire

My will is set ablaze

Strings of thoughts move towards my consciousness

Prosaic cynic‘s disease makes me crawl on my knees

Pulls me under in quick sand, makes me understand

Carbon phrases take all their ways to find you

A phrase of love I‘m afraid can‘t be shaped without heart

Carbon lines fill space to create the perfect stream

The Poet‘s dreams are fl owing in it, incomplete

So call me, reason, tell me your name!

For I‘m the father of time

Find me all season cold in my grave

Setting my mind to unwind the perfect line

My creation

Through you my youth unholds its fire

Ideas reveal in semantic spirals, concealed

You can read between the lines

What you‘ll find is grace

At the bottom of humankind

And once you feed the fire

My will is set ablaze

Strings of thoughts move towards my consciousness

Prosaic cynic‘s disease makes me crawl on my knees

Pulls me under in quick sand, makes me understand

Feed the fire

My will‘s set ablaze

Strings of thoughts move towards my consciousness

Prosaic cynic‘s disease makes me crawl on my knees

Pulls me down with her hand, makes me understand

Carbon phrases take all their ways to fi nd you

A phrase of love I‘m afraid can‘t be shaped without heart

Carbon lines fi ll space to create the perfect stream

The Poet‘s dreams are flowing in it, incomplete

Creating you…

Думки повільно рухаються далі

Незрозуміло, звідки вони беруться

Напруга в прихованих почуттях рухається

Струни, які витягує інтуїція

Зміна слів займає дорогоцінний час

Поки не знайдуться в черзі великий глузд і напруга

Щоб бути ідеальним

Будьте архітектором

Щоб захистити своє царство мрії

Я приречений бачити щось у молодості

Доброта як матерія, осягнення істини

Як павук у свой павутині, я чекаю музи

Поцілунок, яким потрібно зловживати

Тож назвіть мене, розум, скажи мені своє ім’я!

Зійди мене з свідомості!

Передбачити зраду, поєднуючи кожен кадр

Формування ідеального дизайну

Знайди мене в могилі протягом усього сезону

Я батько часу

Нагодуй жах, який тримає мої вени живими

Щоб розкрутити ідеальну лінію

А раз підживите вогонь

Моя воля спалахнула

Нитки думок рухаються до моєї свідомості

Хвороба прозаїчного циніка змушує мене повзати на колінах

Тягне мене в швидкий пісок, змушує мене розуміти

Вуглецеві фрази знаходять вас усіма способами

Я боюся, що фразу про кохання неможливо сформувати без серця

Карбонні лінії заповнюють простір, щоб створити ідеальний потік

У ньому течуть мрії Поета, неповні

Тож назвіть мене, розум, скажи мені своє ім’я!

Бо я батько часу

Знайди мене в могилі протягом усього сезону

Налаштований розкрутити ідеальну лінію

Моє творіння

Через вас моя молодість розгортає свій вогонь

Ідеї ​​розкриваються в семантичних спіралі, приховано

Можна читати між рядків

Те, що ви знайдете, — це благодать

На дні людства

А раз підживите вогонь

Моя воля спалахнула

Нитки думок рухаються до моєї свідомості

Хвороба прозаїчного циніка змушує мене повзати на колінах

Тягне мене в швидкий пісок, змушує мене розуміти

Підживлюйте вогонь

Моя заповіт горить

Нитки думок рухаються до моєї свідомості

Хвороба прозаїчного циніка змушує мене повзати на колінах

Тягне мене рукою вниз, змушує мене зрозуміти

Вуглецеві фрази знаходять вас усіма способами

Я боюся, що фразу про кохання неможливо сформувати без серця

Карбонні лінії заповнюють простір, щоб створити ідеальний потік

У ньому течуть мрії Поета, неповні

Створення тебе…