Kernel Panic - Alkaloid

The mind is willing

But the flesh is stuck in evolution’s lazy stride

The vision dies, the door is locked

Time and again, the dream’s denied

Abjure the somatic tether

That binds our world together

Conjure flesh under will

Spin, spin go the baryons

Round and round, a ballet in stasis

Unchanging, they carry on

Lest chance and law start trading places

And lysergic amino acids levitate

Free and placid

Elevate the yoke of our physique

A new wind howls

Through the gallery of thoughts

Athwart reality

Kernel panic erupts in synaptic galaxies

When descending deep enough

Into the heart of what we are

One soon discovers matter’s bluff:

Stuff is made from nothing at all

A creature of habit is our universe

Profound the terror

Of the atom, the molecule, the cell

When faced with change;

To desire it — perverse

Invoking it — an inconceivable hell

Until being dies and becoming awakens

Розум бажає

Але плоть застрягла в лінивому ході еволюції

Зір вмирає, двері замкнені

Знову й знову мрія заперечується

Відмовтеся від соматичного зв’язку

Це об’єднує наш світ

Заклинай плоть під волю

Крутиться, крутіться баріони

Кругом, балет у стазі

Незмінні, вони продовжують

Щоб шанс і закон не почали міняти місця

А лізергінові амінокислоти левітують

Вільний і спокійний

Підніміть ярмо нашої статури

Виє новий вітер

Через галерею думок

Поперечна реальність

У синаптичних галактиках вибухає паніка

При досить глибокому спуску

У серце того, що ми є

Невдовзі виявляєте блеф матерії:

Речі зроблені з нічого

Створення звички — це наш Всесвіт

Глибокий терор

Про атом, молекулу, клітину

При зіткненні зі змінами;

Бажати цього — збочення

Викликати його — немислиме пекло

Поки не помре буття і не прокинеться