Bonita And Bill Butler - Alison Krauss, Union Station

I grew up in the scantling yards of Wheeling West Virginia

A wheelhouse cub looking for an open door

In the packet ways a Sweeney wed the keel of my Bonita

Just two months from her timbers til she moored

I paid the fare in billet on her maiden voyage to Vicksburg

And talked my way to hand the tiller on the course

In her planks I carved a notch and sealed the vow «Be my Bonita»

And her dowry was my life between the shores

I was born with rouging ways, and she steered me like a woman

From the port calls and the bawds that lead me stray

The calliope serenades, made the old towns come running

And the boys would gamble shards to pull her chains

The striker’s boast would fain me loss, about the wrecks the shoals were keeping

And how the old girl’s got poor Billy’s ransom saved

On the lake at Bistineau, she set the wharf at Dixie

With a thousand bales of cotton on her main

As the great raft disappeared, the watermark went sinking

And she was stuck right hard, a listing on the bank

With the furnace still a blaze, I stood my last upon her

Then climbed the prow and took a landsman’s trade

«A derelict now Milady» said the watch log I’ve concorded

«Have the bosun sound us eight bells for the change»

Cause I was born with rouging ways, and she steered me like a woman

From the port calls and the bawds that lead me stray

The calliope serenades, made the old towns come running

And the boys would gamble shards to pull her chains

And I would take to wider walks, so the gin I stopped a drinking

At three scores aloft this crooked frame

The striker’s boast would fain me loss, about the wrecks the shoals were keeping

And how the old girl’s got poor Billy’s ransom saved

Я виріс у мізерних дворах Вілінг, Західна Вірджинія

Дитинча кермової рубки шукає відчинені двері

У пакетних способах Суїні одружився з кілем мої Боніти

Всього два місяці від її деревини до причалу

Я оплатив проїзд у її перший рейс до Віксбурга

І говорив, як передати руль на курсі

На її дошках я вирізав виїмку та скріпив обітницю «Будь моєю Бонітою»

І її придане було моїм життям між берегами

Я народився з грубими манерами, і вона керувала мною як жінкою

Від портових заходів і лайок, які збивають мене

Серенади каліопії змусили старі міста бігти

А хлопці брали в азартні осколки, щоб стягнути її ланцюги

Хвальба форварда принесла б мені втрату, про уламки, які зберігали мілини

І як стара дівчина врятувала викуп бідного Біллі

На озері в Бістіно вона встановила пристань у Діксі

З тисячею тюків бавовни на її головні

Коли великий пліт зник, водяний знак потонув

І вона сильно застрягла, опис у банку

У печі, яка все ще палала, я стояв на ній

Потім піднявся на ніс і зайняв ремесло землероба

«Занедбана тепер, міледі», — сказав журнал годинників, який я погодив

«Нехай босон проб’є нам вісім дзвоників на зміну»

Тому що я народжена з грубими манерами, і вона керувала мною як жінкою

Від портових заходів і лайок, які збивають мене

Серенади каліопії змусили старі міста бігти

А хлопці брали в азартні осколки, щоб стягнути її ланцюги

І я ходив на ширші прогулянки, тож джин я перестав пити

На трьох очках вище ця крива рамка

Хвальба форварда принесла б мені втрату, про уламки, які зберігали мілини

І як стара дівчина врятувала викуп бідного Біллі