Падала - Алиса Кожикина

Так бывает, непонятно почему.

Ночь меняет Солнце на Луну.

Пусть бывает просто не всегда,

Знаю точно, где моя мечта - мечта.

Я всегда лечу туда.

Падала, зная, что я взлечу опять.

Я должна была упасть, чтобы выше летать.

Я словно птица лечу.

Я знаю, что я хочу

Всегда!

Не случайно проверяет нас судьба.

Кто достоин - справится всегда!

Можно оступиться на пути,

Если только ты готов идти - иди.

Поднимайся и лети!

Падала, зная, что я взлечу опять.

Я должна была упасть, чтобы выше летать.

Я словно птица лечу.

Я знаю, что я хочу

Всегда!

Падала, зная, что я взлечу опять.

Я должна была упасть, чтобы выше летать.

Так буває, незрозуміло чому.

Ніч міняє Сонце на Місяць.

Нехай буває просто не завжди,

Знаю точно, де моя мрія – мрія.

Я завжди лечу туди.

Падала, знаючи, що я злету знову.

Я повинна була впасти, щоб літати вище.

Я ніби птах лечу.

Я знаю, що я хочу

Завжди!

Невипадково перевіряє нас доля.

Хто гідний – впорається завжди!

Можна оступитися по дорозі,

Якщо тільки ти готовий іти – йди.

Піднімайся і лети!

Падала, знаючи, що я злету знову.

Я повинна була впасти, щоб літати вище.

Я ніби птах лечу.

Я знаю, що я хочу

Завжди!

Падала, знаючи, що я злету знову.

Я повинна була впасти, щоб літати вище.