Грусти обо мне - Алиса Кожикина

Мечтать видеть тебя вновь,

Листать книги своих снов

Пора перестать давно

Это странно, бесцельно, ненужно, неправильно.

Бледнеть и направленные менять,

Вертеть память свою вспять,

Лететь, в самую пропасть стремясь,

Я уже не умею, не смею, не стану я.

Сердца из камня и стали,

Чужие сердца,

Мы историей стали,

Не придумав к ней конца,

Искать не надо друг друга

Нам даже во сне,

Позабудь, отпусти, лишь порою грусти обо мне, грусти обо мне

Вдыхай новой весны зной,

Создай собственный мир свой,

Мой след потеряй в пыли,

Будем видеться как корабли только издали.

Пиши на адрес которого нет,

Спеши тени моей вслед,

В толпе профиль знакомый ищи,

За последнюю щепку цепляйся как тонущий.

Сердца из камня и стали,

Чужие сердца,

Мы историей стали,

Не придумав к ней конца,

Искать не надо друг друга

Нам даже во сне,

Позабудь, отпусти, лишь порою грусти обо мне, грусти обо мне.

Мріяти бачити тебе знову,

Погортати книги своїх снів

Час перестати давно

Це дивно, безцільно, непотрібно, неправильно.

Бліднути і спрямовані міняти,

Вертеть свою пам'ять,

Летіти, в саму прірву прагнучи,

Я вже не розумію, не смію, не стану я.

Серця з каменю і стали,

Чужі серця,

Ми історією стали,

Не придумавши до неї кінця,

Шукати не треба одне одного

Нам навіть у сні,

Забудь, відпусти, лише часом сумуй про мене, сумуй про мене

Вдихай нової весни спеку,

Створи свій світ свій,

Мій слід втрати в пилу,

Будемо бачитися як кораблі тільки здалеку.

Пиши на адресу якої немає,

Поспішай тіні моєї слідом,

У натовпі профіль знайомий шукай,

За останню тріску чіпляйся як тонучий.

Серця з каменю і стали,

Чужі серця,

Ми історією стали,

Не придумавши до неї кінця,

Шукати не треба одне одного

Нам навіть у сні,

Забудь, відпусти, лише часом сумуй про мене, сумуй про мене.