Подоконник на 6-ом - Алексей Воробьёв

Утренний кофе согреет руки

Сердце под кофтой в режиме «без звука»

И пропадать снова в дыму

В этом городе всегда так холодно одному

Ну почему каждый вечер я о тебе вспоминаю?

Время меня не излечит, оно меня убивает

В руке опять сигарета, наверно завтра бросаю

Верни-вернись ко мне детка, я погибаю

Подоконник на 6-ом, мы сидим с тобой вдвоем

Ты смеешься, что мы снова не уснем

Если верить – только ей, если падать – только с ней

Я шепчу ей, что люблю ее сильней

Лучше бы знаешь, просто смириться

Но ты продолжаешь мне снова сниться

Ты где-то глубже, чем я знаю себя

Проникла в душу и стала частью меня

Ну почему каждый вечер я о тебе вспоминаю?

Время меня не излечит, оно меня убивает

В руке опять сигарета, наверно завтра бросаю

Верни-вернись ко мне детка, я погибаю

Подоконник на 6-ом, мы сидим с тобой вдвоем

Ты смеешься, что мы снова не уснем

Если верить – только ей, если падать – только с ней

Я шепчу ей, что люблю ее сильней

Подоконник на 6-ом, мы сидим с тобой вдвоем

Ты смеешься, что мы снова не уснем

Если верить – только ей, если падать – только с ней

Я шепчу ей, что люблю ее сильней

Ранкова кава зігріє руки

Серце під кофтою в режимі "без звуку"

І пропадати знову в диму

У цьому місті завжди так холодно одному

Чому щовечора я про тебе згадую?

Час мене не вилікує, він мене вбиває

У руці знову цигарка, мабуть, завтра кидаю

Поверни-вернись до мене дитинко, я гину

Підвіконня на 6-му, ми сидимо з тобою вдвох

Ти смієшся, що ми знову не заснемо

Якщо вірити – тільки їй, якщо падати – тільки з нею

Я шепчу їй, що люблю її сильніше

Краще б знаєш, просто змиритися

Але ти продовжуєш мені знову снитися

Ти десь глибше, ніж я знаю себе

Проникла в душу і стала частиною мене

Чому щовечора я про тебе згадую?

Час мене не вилікує, він мене вбиває

У руці знову цигарка, мабуть, завтра кидаю

Поверни-вернись до мене дитинко, я гину

Підвіконня на 6-му, ми сидимо з тобою вдвох

Ти смієшся, що ми знову не заснемо

Якщо вірити – тільки їй, якщо падати – тільки з нею

Я шепчу їй, що люблю її сильніше

Підвіконня на 6-му, ми сидимо з тобою вдвох

Ти смієшся, що ми знову не заснемо

Якщо вірити – тільки їй, якщо падати – тільки з нею

Я шепчу їй, що люблю її сильніше