Звезда - Александр Вестов

Я спрячу от тебя свои грехи.

Тебе не надо знать, кем я дышал.

Кому дотла сожженные стихи.

Бессонными ночами посвящал.

Хотя бы раз сыграю роль святого.

И притворюсь, что раньше не любил.

И до тебя, своею теплотою.

Я никого еще не исцелил.

Просто я люблю тебя, моя звезда.

Просто без тебя, мне уже нельзя.

За окном темно, ты мне даришь свет.

Я тебе шепчу, сквозь волосы, привет.(2х)

Если спросишь, как я раньше жил.

Отвечу, что тебя искал повсюду.

Жила во мне одна струна тоски.

И думал, что на ней играть я буду.

Я спрячу от тебя свой прошлый мир.

В котором раньше жил я, без тебя.

И снова притворюсь, что не любил.

Я не хочу расстраивать, тебя.

Просто я люблю тебя, моя звезда.

Просто без тебя, мне уже нельзя.

За окном темно, ты мне даришь свет.

Я тебе шепчу, сквозь волосы, привет.(4х)

Я сховаю від тебе свої гріхи.

Тобі не треба знати, ким я дихав.

Кому вщент спалені вірші.

Безсонними ночами присвячував.

Хоч би раз зіграю роль святого.

І вдаю, що раніше не любив.

І до тебе, своєю теплотою.

Я нікого ще не зцілив.

Просто я люблю тебе, моя зірко.

Просто без тебе мені вже не можна.

За вікном темно, ти мені даруєш світло.

Я тебе шепочу, крізь волосся, привіт.(2х)

Якщо запитаєш, як я раніше жив.

Відповім, що тебе шукав усюди.

Жила у мені одна струна туги.

І думав, що на ній грати я буду.

Я сховаю від тебе свій минулий світ.

В якому раніше жив я, без тебе.

І знову вдаю, що не любив.

Я не хочу засмучувати, тебе.

Просто я люблю тебе, моя зірко.

Просто без тебе мені вже не можна.

За вікном темно, ти мені даруєш світло.

Я тебе шепочу, крізь волосся, привіт.(4х)