Ломая крылья о небеса - Александр Вестов

Без тебя просыпался, без тебя кофе пил.

Я забыть не пытался, как тебя, можно забыть.

Номер твой недоступен, может цифры сменила.

Ну, а может быть просто, ты меня забыла.

Ломая крылья о небеса.

Мы ввысь стремимся, порой сгорая.

Не верим больше, мы в чудеса.

Любовь лишь в сердце, сохраняя.

Без тебя стало пусто.

Без тебя ну никак.

Заблудился в тумане, журавлиный косяк.

То кольцо, что дарил я.

Ты на память храни.

Иногда вспоминай, наши ночи и дни.

Ломая крылья о небеса.

Мы ввысь стремимся, порой сгорая.

Не верим больше, мы в чудеса.

Любовь лишь в сердце, сохраняя.

Ломая крылья о небеса.

Мы ввысь стремимся, порой сгорая.

Не верим больше, мы в чудеса.

Любовь лишь в сердце, сохраняя.

Без тебе прокидався, без тебе каву пив.

Я забути не намагався, як тебе, можна забути.

Номер твій недоступний, може, цифри змінила.

Ну, а може бути просто, ти мене забула.

Ламаючи крила про небеса.

Ми вгору прагнемо, часом згоряючи.

Не віримо більше, ми чудеса.

Любов лише в серці, зберігаючи.

Без тебе стало пусто.

Без тебе ну ніяк.

Заблукав у тумані, журавлиний косяк.

Кільце, що дарував я.

Ти на пам'ять зберігай.

Іноді згадуй, наші ночі та дні.

Ламаючи крила про небеса.

Ми вгору прагнемо, часом згоряючи.

Не віримо більше, ми чудеса.

Любов лише в серці, зберігаючи.

Ламаючи крила про небеса.

Ми вгору прагнемо, часом згоряючи.

Не віримо більше, ми чудеса.

Любов лише в серці, зберігаючи.