Поезд - Александр Шульгин, Алевтина

Я тихо сяду в поезд, идущий на Восток.

Поезд зовётся «Совесть», поезд тот одинок.

Сама себе попутчик в далёкие края,

Вот подвернулся случай и в пассажирах я.

Припев:

Поезд на Восток и за окнами мелькают снова города.

Через весь Урал, сквозь сибирскую тайгу.

Только дай мне срок я отдам тебе долги, моя страна,

Я, ведь дочь твоя, я иначе не могу.

Тук-тук стучат колёса в такт сердца моего

И больше нет вопросов помимо одного.

Кто я?

Зачем я еду?

Этот ли поезд мой?

Это ль моя победа?

Победа над собой.

Припев:

Поезд на Восток и за окнами мелькают снова города.

Через весь Урал, сквозь сибирскую тайгу.

Только дай мне срок я отдам тебе долги, моя страна,

Я, ведь дочь твоя, я иначе не могу.

Поезд на Восток и за окнами мелькают снова города.

Через весь Урал, сквозь сибирскую тайгу.

Только дай мне срок я отдам тебе долги, моя страна,

Я, ведь дочь твоя, я иначе не могу.

Я тихо сяду в поїзд, що йде на Схід.

Потяг зветься «Совість», поїзд той самотній.

Сама собі попутник у далекі краї,

Ось підвернувся випадок і в пасажирах я.

Приспів:

Поїзд на схід і за вікнами з'являються знову міста.

Через увесь Урал, крізь сибірську тайгу.

Тільки дай мені термін я віддам тобі борги, моя країно,

Я, адже твоя дочка, я інакше не можу.

Тук-тук стукають колеса в такт серця мого

І більше немає питань крім одного.

Хто я?

Навіщо я їду?

Чи цей поїзд мій?

Це моя перемога?

Перемога над собою.

Приспів:

Поїзд на схід і за вікнами з'являються знову міста.

Через увесь Урал, крізь сибірську тайгу.

Тільки дай мені термін я віддам тобі борги, моя країно,

Я, адже твоя дочка, я інакше не можу.

Поїзд на схід і за вікнами з'являються знову міста.

Через увесь Урал, крізь сибірську тайгу.

Тільки дай мені термін я віддам тобі борги, моя країно,

Я, адже твоя дочка, я інакше не можу.