Крылья - Александр Шевченко, Дежа-вю

Сто бессонных ночей, сто промокших плащей

Сотня дней по течению реки,

Сто полетов стрелы, сто осенних дождей

И желанье всему вопреки.

Дуновением став на устах твоих

Прикоснуться к заветной струне

Чтобы твой услышать голос в тишине.

Это сила огня, это выше меня, это мудрость несказанных слов,

Это не разменять, это можно понять, умножая себя на любовь

Ты услышишь меня в тишине ночной, как дыханье — шаги за спиной.

Припев:

Я сложу смиренно крылья

Я рассыплюсь звёздной пылью

Я из сказки стану былью

Если ты меня услышишь в эту ночь.

Сто хрустальных шаров, сто бесценных даров

Сто старинных волшебных картин

Сто дремучих лесов и над чашей весов

Сто сражений один на один.

Где моря, о, величие своём забыв,

Покоряются полной луне,

Чтобы твой услышать голос в тишине.

Эта ноша легка, это дверь без замка

Это ключ к пониманию снов, а его не отнять

Это можно понять, умножая себя на любовь

И когда ты захочешь сама узнать тайну ту, что зовётся весной.

Припев.

Есть отражение в реке

Есть чудеса без сомнений, свет мой,

Есть голоса вдалеке

Есть чистота откровений, — это

Путь, что зовётся весной.

Я сложу смиренно крылья

Я рассыплюсь звёздной пылью

Я из сказки стану былью

Если ты меня услышишь

Если ты меня узнаешь

В эту ночь.

Сто безсонних ночей, сто промоклих плащів

Сотня днів за течією річки,

Сто польотів стріли, сто осінніх дощів

І бажання всьому всупереч.

Духом ставши на вустах твоїх

Доторкнутися до заповітної струни

Щоб твій почути голос у тиші.

Це сила вогню, це вище за мене, це мудрість невимовних слів,

Це не розмінювати, це можна зрозуміти, помножуючи себе на любов

Ти почуєш мене в тиші нічний, як дихання — кроки за спиною.

Приспів:

Я склав смиренно крила

Я розсиплюся зоряним пилом

Я з казки стану буллю

Якщо ти мене почуєш цієї ночі.

Сто кришталевих куль, сто безцінних дарів

Сто старовинних чарівних картин

Сто дрімучих лісів і над чашею ваг

Сто битв один на один.

Де моря, о, велич свою забувши,

Підкоряються повному місяці,

Щоб твій почути голос у тиші.

Ця ноша легка, це двері без замку

Це ключ до розуміння снів, а його не відібрати

Це можна зрозуміти, помножуючи себе на любов.

І коли ти захочеш сама дізнатися таємницю ту, що зветься навесні.

Приспів.

Є відображення в річці

Є чудеса без сумнівів, світло моє,

Є голоси вдалині

Є чистота одкровень,— це

Шлях, що зветься навесні.

Я склав смиренно крила

Я розсиплюся зоряним пилом

Я з казки стану буллю

Якщо ти мене почуєш

Якщо ти мене дізнаєшся

В цю ніч.