Сентябрь - Александр Шевченко

Вот я и дома опять, после дальней дороги

Лето усталое льётся ручьями с небес

Знаешь как часто в пути мне тебя не хватало

И чтобы не сбиться с дороги я пел о тебе.

Старых друзей соберу, их осталось немного

Жизнь развела по углам, каждый сам по себе

Может однажды на небо возьмут меня к Богу

Просто за то что когда-то я пел о тебе.

Не говори «нет», давай подождём хотя бы Пока не окончится лето, пока не придёт сентябрь

Не говори «нет», давай помолчим хотя бы Пока не окончилось лето, пока не пришёл сентябрь.

В каждом прощании начало всех встречи печалей

Время летит словно дождь в водосточной трубе

в небе опять журавли так тревожно кричали

Будто запомнили песню мою о тебе.

Ты обними меня крепче, вот всё, что осталось

В новый поход я уйду, как угодно судьбе

Знаешь лишь ты почему я всегда возвращаюсь

Даже когда тяжело я пою о тебе.

Чтобы не сбиться с пути я пою о тебе.

Ось я і вдома знову, після дальньої дороги

Літо втомлене ллється струмками з небес

Знаєш як часто в дорозі мені тебе не вистачало

І щоб не збитися з дороги я співав про тебе.

Старих друзів зберу, їх залишилося небагато

Життя розвело по кутах, кожен сам по собі

Може одного разу на небо візьмуть мене до Бога

Просто за те, що колись я співав про тебе.

Не говори «ні», давай почекаємо хоча б Поки не скінчиться літо, поки не прийде вересень

Не говори «ні», давай помовчимо хоча б Поки не скінчилося літо, поки не прийшов вересень.

У кожному прощанні початок всіх зустрічей сумів

Час летить немов дощ у водостічній трубі

у небі знову журавлі так тривожно кричали

Неначе запам'ятали пісню мою про тебе.

Ти обійми мене міцніше, ось усе, що залишилося

В новий похід я піду, як завгодно долі

Знаєш лише ти чому я завжди повертаюсь

Навіть коли важко я заспіваю про тебе.

Щоб не збитися з шляху я співаю про тебе.