Là Où Naissent Les Couleurs Nouvelles - Alcest

J’ai toujours vécu ici pourtant

Tel un étranger errant

Sur cette terre, esseulé,

En perpétuel détachment,

J’entends en moi l’appel d’un autre univers

Qui résonne amèrement.

Les yeux rivés vers le ciel,

Portant le fardeau de mon corps,

Je perçois ma demeure

Perdue dans les nuées.

Trop de pesanteur ici, de bras obstinés

Retenant les esprits voyageurs

Sur le point de s'échapper.

D’ici bas je perçois ma demeure,

Ses prairies éternelles

Perdues dans les nuées.

Là où naissent les couleurs nouvelles,

Là où mon coeur et mon âme sont restés.

Хоча я завжди тут жив

Як мандрівний незнайомець

На цій землі, самотній,

У вічній відстороненості,

Я чую в собі поклик іншого всесвіту

Що гірко лунає.

Очі, вперті в небо,

Несучи тягар мого тіла,

Я сприймаю свій дім

Загублений у хмарах.

Тут забагато тяжіння, вперті руки

Стримуючи мандрівних духів

Ось-ось втекти.

Звідси я бачу свій дім,

Його вічні луки

Загублений у хмарах.

Де народжуються нові фарби,

Де залишилися моє серце і душа.