Résidents de la République - Alain Bashung

Un jour je t’aimerai moins

Jusqu’au jour où je ne t’aimerai plus

Un jour je sourirai moins

Jusqu’au jour où je ne sourirai plus

Un jour je parlerai moins

Jusqu’au jour où je ne parlerai plus

Un jour je courirai moins

Jusqu’au jour où je ne courirai plus

Hier on se regardait à peine

C’est à peine si l’on se penchait

Aujourd’hui nos regards sont suspendus

Nous résidents de la république

Où le rose a des reflets de bleu

Résidents, résidents de la république

Des atomes, fais ce que tu veux

Un jour je te parlerai moins

Peut-être le jour où tu ne me parleras plus

Un jour je voguerai moins

Peut-être le jour où la terre s’entrouvrira

Hier on se regardait à peine

C’est à peine si l’on se penchait

Aujourd’hui nos regards sont suspendus

Résidents, résidents de la république

Où le rose a des reflets de bleu

Résidents, résidents de la république

Chérie, des atomes, fais ce que tu veux…

Одного дня я буду любити тебе менше

До того дня, коли я більше не люблю тебе

Одного дня я буду менше посміхатися

До того дня, коли я більше не посміхаюся

Одного дня я буду менше говорити

До того дня, коли я більше не буду говорити

Одного дня я буду менше бігати

До того дня, коли я більше не бігатиму

Вчора ми ледве дивилися один на одного

Ми ледве нахилилися

Сьогодні наші очі закриті

Ми жителі республіки

Де рожевий має відблиски синього

Жителі, жителі республіки

Атоми, роби, що хочеш

Одного дня я буду менше з тобою розмовляти

Можливо, того дня, коли ти більше зі мною не будеш говорити

Одного дня я буду менше плавати

Можливо, того дня, коли земля відкриється

Вчора ми ледве дивилися один на одного

Ми ледве нахилилися

Сьогодні наші очі закриті

Жителі, жителі республіки

Де рожевий має відблиски синього

Жителі, жителі республіки

Любий, атоми, роби що хочеш...