Jamais D'Autre Que Toi - Alain Bashung

Jamais d’autre que toi en dépit des étoiles et des solitudes

En dépit des mutilations d’arbre àla tombée de la nuit

Jamais d’autre que toi ne poursuivra son chemin qui est le mien

Plus tu t'éloignes et plus ton ombre s’agrandit

Jamais d’autre que toi ne saluera la mer àl'aube quand fatiguéd'errer moi sorti

des forêts ténébreuses et des buissons d’orties je marcherai vers l'écume

Jamais d’autre que toi ne posera sa main sur mon front et mes yeux

Jamais d’autre que toi et je nie le mensonge et l’infidélité

Ce navire àl'ancre tu peux couper sa corde

Jamais d’autre que toi

L’aigle prisonnier dans une cage ronge lentement les barreaux de cuivre

vert-de-grisés

Quelle évasion !

C’est le dimanche marquépar le chant des rossignols dans les bois d’un vert

tendre l’ennui des petites filles en présence d’une cage oùs'agite un serin

tandis que dans la rue solitaire le soleil lentement déplace sa ligne mince sur

le trottoir chaud

Nous passerons d’autres lignes

Jamais jamais d’autre que toi

Et moi seul seul seul comme le lierre fanédes jardins de banlieue seul comme le

verre

Et toi jamais d’autre que toi

Ніколи, крім тебе, незважаючи на зірки та самотність

Незважаючи на понівечені дерева з настанням ночі

Ніколи, крім тебе, не будеш йти його шляхом, який є моїм

Чим далі ти йдеш, тим більшою стає твоя тінь

Ніколи, але ти будеш вітати море на світанку, коли втомишся блукати зі мною

з темних лісів і кущів кропиви піду до піни

Ніколи інакше, як ти, не покладеш його руку на моє чоло й очі

Ніколи, окрім ми з вами, заперечуємо брехню та невірність

Цей корабель на якорі ви можете перерізати його мотузку

Ніколи, крім тебе

Полонений орел у клітці повільно гризе мідні прути

verdigris

Яка втеча!

Настала неділя, позначена піснею солов’їв у зеленому лісі

пригнічує нудьгу маленьких дівчаток у клітці, де хвилюється канарейка

поки на самотній вулиці сонце повільно переміщує свою тонку лінію

гарячий тротуар

Ми пройдемо інші лінії

Ніколи, крім тебе

І я один, один, як висохлий плющ приміських садів, один, як

скло

І ти ніколи, крім тебе