Ziepju opera - Ainars Mielavs

Tavas bailes ir nogurums

Par augstu uzvilktā stīga

Kas tik spītīgi garām skan

Ziepju operā «Vientulība»

Tavas sāpes ir sastrēgums

Par ātru nospiestās bremzes

Kas tik ļoti pēc spiediena skumst

Kā pēc zilajiem ūdeņiem Temza

Es neteikšu Tev, ka vēlos

Es neteikšu Tev neko

Mūs abus nav nozīmes žēlot

Ja sev melojam svarīgāko

Es neteikšu Tev, ka vēlos

Es neteikšu Tev neko

Mūs abus nav nozīmes žēlot

Ja sev melojam svarīgāko

Tavas slāpes ir pārpalikums

Par ātru plūstošā straume

Kas tik aukstasinīgi prom nes

Atturības izcirstās kraujas

Tavs bezmiegs ir dārgakmens

Simts karātu aizliegtās mīlas

Kas kā akmens mūs līdzi rauj

Nekad neaizsniedzamās dzīlēs

Es neteikšu Tev, ka vēlos

Es neteikšu Tev neko

Mūs abus nav nozīmes žēlot

Ja sev melojam svarīgāko

Es neteikšu Tev, ka vēlos

Es neteikšu Tev neko

Mūs abus nav nozīmes žēlot

Ja sev melojam svarīgāko

Ваш страх - втома

Струна натягнута занадто високо

Чого так вперто сумує

У мильній опері «Самотність»

Ваш біль - пробка

Гальма натиснули занадто швидко

Кому так сумно після тиску

Як блакитні води Темзи

Я не скажу, що хочу

Я тобі нічого не скажу

Немає сенсу жаліти нас обох

Якщо ми брешемо собі про найважливіше

Я не скажу, що хочу

Я тобі нічого не скажу

Немає сенсу жаліти нас обох

Якщо ми брешемо собі про найважливіше

Ваша спрага надмірна

Струм тече занадто швидко

Хто так холоднокровно заносить

Стриманість висікала скелі

Ваше безсоння - це дорогоцінний камінь

Сто карат заборонене кохання

Що тягне нас за собою, як камінь

У глибині ніколи не досягти

Я не скажу, що хочу

Я тобі нічого не скажу

Немає сенсу жаліти нас обох

Якщо ми брешемо собі про найважливіше

Я не скажу, що хочу

Я тобі нічого не скажу

Немає сенсу жаліти нас обох

Якщо ми брешемо собі про найважливіше