Atbalss - Imants Kalniņš, Ainars Mielavs

Būs rudens nakts, vējš izģērbs kļavas

Tās atdodamās pašas sev pērn

Un domājams, ka tieši tādā laikā

Pie manis iegriezīsies Šarls Bodlērs

Viņš viegli smīnot nāks pār gadu kauliem

Es dzirdu jau kā tumsā soļi klaudz

Ir labi, ja starp mirušiem ir dzīvie

Jo dzīvo vidū miroņu tik daudz

Lai svētīts brīdis (simtreiz nolādētais)

Kad pēkšņi nodreb ikdienības gaiss

Kad priekštatības izgāzdams no eņģēm

Nāk sevi pieteikdams kāds apmātais

Un nerimsies viņš, taranējot mūrus

Kaut cīņu zaudēs, sevi nezaudēs

Un tā būs uzvara un tai būs jauna atbalss

To atceries, tiesātāju bars!

Буде осіння ніч, вітер роздере клени

Минулого року дали себе

І, мабуть, саме в такий момент

Мене відвідає Шарль Бодлер

Він підійде до кісток року з легкою посмішкою

У темряві вже чую кроки

Добре мати живого серед мертвих

Тому що посередині живе так багато мертвих людей

Благословенна мить (проклята сто разів)

Коли повітря буденності раптом тремтить

Коли упередження скинуті з петель

Приходить дурень представитися

І не дасть спокою, коли таранить стіни

Навіть якщо ви програєте бій, ви не втратите себе

І це буде перемога, і це матиме новий резонанс

Пам’ятайте про це, суддя!