Авиарежим - Олег АЙКЬЮ

Думаю, думаю, о тебе, пока тут пою.

С понедельника ход даю, за птицей вверх, будто в раю.

Путаю, путаю, от тебя я не утаю.

Наполни тайны Москву мою, где подобны Богу или муравью.

Ты словно пленница в этом замке, под полной спишь Луной.

Но все изменится, если завтра ты полетишь со мной.

И только небеса резко замерли, ты так блестишь волной.

Глаза малыш закрой, это наш вечный выходной.

В небеса, мы летим… в небеса авиарежим…

В небеса, мы летим… в небеса — мы ставим авиарежим…

Нам снова не давать, мы ставим авиарежим…

Нам снова не давать, мы ставим авиарежим…

Фразами, судьбами, долетели до чуда мы.

Занятыми замутами, не спали целыми сутками.

Классными буквами называли друг-друга мы.

За бесконечными буднями так мало было, моя ты.

Значит просто на этом острове нам не нужен никто.

Мы стали звездами, ветром, воздухом, стали звучной водой.

И нам во взрослых играть поздно, зачем скучный рингтон.

Глаза малыш закрой, это наш вечный выходной.

В небеса, мы летим… в небеса авиарежим…

В небеса, мы летим… в небеса — мы ставим авиарежим…

Нам снова не давать, мы ставим авиарежим…

Нам снова не давать, мы ставим авиарежим…

Думаю, думаю, про тебе, поки тут співаю.

З понеділка хід даю, за птицею вгору, ніби в раю.

Плутаю, плутаю, від тебе я не вгамую.

Наповни таємниці Москву мою, де подібні до Бога або мурахи.

Ти, як полонянка в цьому замку, під повним спиш Місяцем.

Але все зміниться, якщо завтра ти полетиш зі мною.

І тільки небеса різко завмерли, ти так блищиш хвилею.

Очі малюк закрий, це наш вічний вихідний.

У небеса, ми летимо... у небеса авіарежим…

У небеса, ми летимо... у небеса — ми ставимо авіарежим…

Нам знову не давати, ми ставимо авіарежим...

Нам знову не давати, ми ставимо авіарежим...

Фразами, долями, долетіли до дива ми.

Зайнятими замутами, не спали цілою добою.

Класними літерами називали один одного ми.

За нескінченними буднями так мало було, моя ти.

Значить просто на цьому острові нам не потрібен ніхто.

Ми стали зірками, вітром, повітрям, стали звучною водою.

І нам у дорослих грати пізно, навіщо нудний рингтон.

Очі малюк закрий, це наш вічний вихідний.

У небеса, ми летимо... у небеса авіарежим…

У небеса, ми летимо... у небеса — ми ставимо авіарежим…

Нам знову не давати, ми ставимо авіарежим...

Нам знову не давати, ми ставимо авіарежим...