Şafak Türküsü - Ahmet Kaya

Beni burada arama

Arama anna

Kapida ADIMI sorma

Saclarina yýldýz düsmüs

Koparma anne aglama.

Kac zamandir yüzüm…

Gözlerim … bekledim

Uzarken … kulagim kiriste

…özledim …

Yasamak isterseken delice

Ah.verebilseydim… keske

ÇÜKÜ avcunda kosan herbir …

Tepeden tirnaga ogula

Ve kiza kesmis

Bir ülkeye armagan

Düslerimle sinirsiz

Diretmisligimle genc

Saskinligimla cocuk devrederken sirdasima

Usulca aci verdi yanagimda tomurcuk

Pir Sultan’i düsün anne, Seyh Bedretinn’i

Börklüce'yi, Torlak Kemal’i

Insanlari düsün anne

Düsün ki yüregin sallansin

Düsün ki o an güzel günlere inanan

Mutlu bir Yusufcuk havalansin

Yani benim güzel annem

Ala safaginda ülkemin yildiz ucurmak varken

Oturup yildizlar icinde kendi buruk kanimi ictim

Ne garip duygu su ölmek

Öptügüm kizlar geliyor aklima

Bir aciklamasi vardir elbet giderken dar agacina

Geride masa üstünde boynu bükük

Kaldi kagit kalem.

Bagisla beni güzel annem

Ogul tadinda bir mektup yazamadim diye

Kizma bana.

Elleri deysin istemedim

Gözleri deysin istemedim

Aglayip kokluyacaktin

Belki bir ömür tasiyacaktin koynunda.

Yasamak agrisi asildi boynumda

Oysa türkü tadinda yasamak isterdim

Ölmek ne garip sey anne

Bayram kartlarinin tutsakligindan asirip bayrami

Sedef kakmali bir kutu icinde

Vermek isterdim cocuklarin ellerine

Sonra, sonra benim güzel annem

Damdan düser gibi vurulmak isterdim bir kiza

Gecenin kiyisinda durmusum

Kefenin cebi yok

Koynuma yildiz doldurmusum

Kosun cocuklar kosun

Sabah üstüme üstüme geliyor

Kisacasi güzel annem

Bir cicegi düsünürken ürpermek yok

Gülmek umud etmek özlemek

Ya da mektup beklemek

Gözleri yatirip iraklara.

Ölmek ne garip anne

Artik duvarlari kanatircasina tirnagimla

Saskin umutlu siirler yazamiyacagim

Mutlak bir inancla gözlerimi tavana cakamiyacagim

Baba olamiyacagim örnegin

Toprak olmak ne garip sey anne.

Ucurumlarki sende büyür

Dagdir ki sende göcer

Ben bayram derim cicek derim

Cam diplerine acmis kanatlarini kozalak derim

Gül yanakli cocuga benzer

Yinede oglunu yitirmek ne garip sey anne

Her kavgada ölen benim

Bayrak tutan carpisan

Her kadin topragi tirnakliyarak

Dogurur beni

Özlem beni kavga benim ask benim

Bekle beni anne.

Bir sabah cikagelirim

Bir sabah anne bir sabah

Acini süpürmek icin actiginda kapiyi

Adi baska sesi baska

Nice yasitim

Koynunda çiçekler

Çiçekler icinde bir ülke getirirler

не клич мене сюди

шукай Анну

Не питай моє ім’я біля дверей

Твоє волосся має зірку

Не плач мамо.

Як давно моє обличчя...

мої очі... я чекала

Поки розтягуюся... вухо на балці

…Я сумую …

Це божевілля, коли хочеш жити

Ах, я б хотів дати...

Кожен, чий ДИК бігає в його долоні...

від голови до п'ят

І нарізала кізу

подарунок країні

сердитий на мої мрії

молодий з моєї наполягання

З моїм подивом, моя довірена особа

М’яко болить брунька на моїй щоці

Згадайте Пір Султан, матір, шейха Бедретінна

Бьорключе, Торлак Кемаль

думай про людей, мама

Подумай, що твоє серце затремтить

Подумайте, що той, хто вірить у добрі дні в той момент

Хай летить щаслива Бабка

Тож моя красуня мама

На зорі моєї країни, коли зорі віють

Я сидів і пив власну гірку кров серед зірок

Яке дивне відчуття померти водою

Я думаю про дівчат, яких я цілував

Звичайно, є пояснення вузькому дереву на шляху

Нахилився над столом у спину

Паперова ручка зникла.

пробач мені моя прекрасна мати

Бо я не міг написати листа, як син

Не гнівайся на мене.

Я не хотів, щоб ти сказав руки

Я не хотів, щоб ти говорив очі

Ти б плакала і пахла

Може, ти б ніс усе життя за пазухою.

Біль життя висів у мене на шиї

Проте хотілося б жити у смаку пісні

Яка дивна річ померти, мамо

Святкування свята з полону святкових листівок

У перламутровій інкрустованій коробці

Я хотів би віддати його в руки дітей

Потім, пізніше, моя прекрасна мати

Я б хотів, щоб мене вдарили, як на дівчину впав дах

Я стояв на березі ночі

У саван немає кишень

Я поставив зірку на своїх овець

бігти хлопчики бігати

До мене приходить ранок

Словом, моя красуня мама

Немає ознобу, коли думаєш про квітку

сміятися надія міс

Або чекати листа

Зверніть очі на Ірак.

Яка дивна смерть померти

Тепер я прибиваю стіни, як стікаю кров’ю

Я не можу писати розгублені вірші з надією

Я не зможу дивитися в стелю з абсолютною вірою

Наприклад, я не можу бути батьком

Яка дивна річ бути ґрунтом, мамо.

У тобі ростуть скелі

Це гора, яка мігрує в тобі

Я називаю це свято, я називаю це квіткою

Я називаю твої крила, які відкриті до дна склянки, шишками

Схожий на рожевощоку дитину

Все-таки, яка дивна річ втратити сина, мамо

Я той, хто гине в кожній сутичці

Карписан тримає прапор

Кожна жінка прибиває землю

Це народжує мене

туга, щоб я боровся зі своєю любов'ю

Почекай мене мамо.

Одного ранку я вийду

одного ранку мати одного ранку

Коли ви відчиняєте двері, щоб змітати свій біль

Ще один поширений голос

я живу гарно

квіти за пазухою

Вони приносять країну в квітах