Чёрная кошка - Ahimas

Припев:

Куда приведет это дорожка?

Присяду, подожду немножко,

Я умираю каждый день, но пока понарошку, видать, где-то пробежала черная кошка.

Все получилось не сразу, без знаков препинания, не много и не мало,

но любовь всегда зараза,

Как же это вылилось в бутылочке прожженная, дырочки в боку и дым из дырочек в

голову.

Еще один день … в подъезде, в кармане денег по нулям, да проездной

студенческий.

Молодость беспечная, цепочка оплошности, пустая трата времени или пар у окошка.

Компьютерный рынок — комп, фотики, видик, потом домой, явки с повинной к

родителям,

Они силились понять и я не понял ни черта, видать, была у меня другая река.

Близился к концу семестр, жили студенты весело, пять утра на фестиваль.

Ну, как там сессия?

Очень хочется воды и обратно на местность.

Весна.

Пробуждение.

Замученные жаждой, хотелось быть старше, это было так важно

И пусть нас всех размажет в кашу однажды, но каждый день будет нашим, по-любому.

Припев:

Куда приведет это дорожка?

Присяду, подожду немножко,

Я умираю каждый день, но пока понарошку, видать, где-то пробежала черная кошка.

Куда приведет это дорожка?

Присяду, подожду немножко,

Я умираю каждый день, но пока понарошку, видать, где-то пробежала черная кошка.

Походу в этом городе так и не было ангелов, были дожди и бутики, и макдаки,

и траллики,

Я рисовал кропали букв на белой бумаге, теплыми пальцами на окнах трамвая.

Ледяного трамвая номер 28, в темное утро, этим самым лютым морозом,

В уши пара затычек и минуса на плеер, портфель, тетради, немного тусклого света.

Зима.

Какой-то замкнутый круг, марафон, пивас плюс какой-то мундук,

То ли вчера был май, то ли мне это приснилось, май, я схожу с ума.

Кто-то поменял этот минус.

А потом снова это утро и вроде я дома, меня кто-то разбудит, где-то в пол

второго,

Наверное, скоро уже это все закончится, а пока кропали тут, рюмочки да точки.

Припев:

Куда приведет это дорожка?

Присяду, подожду немножко,

Я умираю каждый день, но пока понарошку, видать, где-то пробежала черная кошка.

Куда приведет это дорожка?

Присяду, подожду немножко,

Я умираю каждый день, но пока понарошку, видать, где-то пробежала черная кошка.

Приспів:

Куди приведе це стежка?

Присяду, почекаю трошки,

Я вмираю кожен день, але поки що навмисне, мабуть, десь пробігла чорна кішка.

Все вийшло не відразу, без розділових знаків, не багато і не мало,

але любов завжди зараза,

Як це вилилося в пляшці пропалена, дірочки в стороні і дим з дірочок в

голову.

Ще один день … в під'їзді, в кишені грошей по нулях, так проїзний

студентський.

Молодість безтурботна, ланцюжок помилки, марнування часу або пара біля вікна.

Комп'ютерний ринок - комп, фотики, видик, потім додому, явки з винною до

батькам,

Вони намагалися зрозуміти і я не зрозумів ні чорта, мабуть, була у мене інша річка.

Наближався до кінця семестр, жили студенти весело, п'ять ранку на фестиваль.

Ну як там сесія?

Дуже хочеться води і зворотно на місцевість.

Весна.

Пробудження.

Замучені жагою, хотілося бути старшим, це було так важливо

І нехай нас усіх розмаже в кашу одного разу, але кожен день буде нашим, по-любому.

Приспів:

Куди приведе це стежка?

Присяду, почекаю трошки,

Я вмираю кожен день, але поки що навмисне, мабуть, десь пробігла чорна кішка.

Куди приведе це стежка?

Присяду, почекаю трошки,

Я вмираю кожен день, але поки що навмисне, мабуть, десь пробігла чорна кішка.

Походу в цьому місті так і не було ангелів, були дощі і бутіки, і макдаки,

та траліки,

Я малював кропалі букв на білому папері, теплими пальцями на вікнах трамвая.

Крижаного трамвая номер 28, в темний ранок, цим лютим морозом,

Вуха пара затичок і мінуса на плеєр, портфель, зошити, трохи тьмяного світла.

Зима.

Якийсь замкнене коло, марафон, пивас якийсь мундук,

Чи то вчора був травень, то мені це наснилося, травень, я схожу з розуму.

Хтось змінив цей мінус.

А потім знову цей ранок і начебто я вдома, мене хтось розбудить, десь у підлогу

другого,

Напевно, скоро вже це все закінчиться, а поки крапали тут, чарочки та точки.

Приспів:

Куди приведе це стежка?

Присяду, почекаю трошки,

Я вмираю кожен день, але поки що навмисне, мабуть, десь пробігла чорна кішка.

Куди приведе це стежка?

Присяду, почекаю трошки,

Я вмираю кожен день, але поки що навмисне, мабуть, десь пробігла чорна кішка.