Haj i sztos - Agnieszka Chylinska

Ja muszę mieć haj

Żeby jakoś przeżyć to nudne życie

Ja muszę mieć sztos

Żeby uciec na chwilę od swoich lęków

Ja muszę gdzieś biec

By nie złapała mnie moja przeszłość

Ja muszę gdzieś być

Choć na chwilę inna i całkiem z kimś innym

I co mi zrobisz Ty?

Ty nie rozumiesz nic

Próbujesz mnie złapać

Bić po łapach

Mówisz NIE WOLNO!!!

Umieram co dzień

Myję ręce po to, by znów ubrudzić

Umieram co dzień

Budzę się, by paść znów na pysk wieczorem

Umieram, bo Ty

Żyjesz w temperaturze chłodni pogodnie

Umieram, bo my to osobno Ty i osobno ja

I co mi zrobisz Ty

Ty nie rozumiesz nic

I znowu gdzieś błądzisz

W sercu nie mącisz

Cierpienie goni!

Ciągle mi mało

Nie chcę dorosnąć!

Potem poranię się za to ostro!

Ciągle mi mało!

Nie chcę dorosnąć

Potem przeproszę znów

I znów i znów!

Przysięgam nie raz

A moje łzy ciekną aż na podłogę

I biję się w twarz

Sama ranię się tym

Co wciąż robię

Obietnic ze sto

Leży w rogu jak podarte fotografie

A prawda jest zła

Że nie umiem przestać

Nie, nie potrafię

I co mi zrobisz Ty?

Ja już nie umiem być

Taka w tym wolna i swobodna

Cierpienie goni!

Ciągle mi mało!

Nie chcę dorosnąć!

Potem poranię się za to ostro!

Ciągle mi mało

Nie chcę dorosnąć!

Potem przeproszę znów

I znów i znów!!!

Я повинен піднятися

Щоб якось пережити це нудне життя

Я повинен мати шматочок

Щоб на деякий час втекти від своїх страхів

Мушу кудись тікати

Нехай моє минуле мене не спіймає

Я маю бути десь

Хоча на мить інакше і зовсім з кимось іншим

А що ти мені зробиш?

Ти нічого не розумієш

Ти намагаєшся мене зловити

Вдарити лапами

Ви кажете НЕ!!!

Я вмираю щодня

Я мию руки, щоб знову забруднитися

Я вмираю щодня

Я прокидаюся, щоб знову зловити рот увечері

Я вмираю через тебе

Ви живете в прохолодній, ясній температурі

Я вмираю, тому що ми розділені ти і я

А що ти мені зробиш

Ти нічого не розумієш

І ти знову кудись блукаєш

Ти не тривожи своє серце

Страждання переслідують!

Все одно замало

Я не хочу дорослішати!

Тоді мені важко буде боляче!

Все одно замало!

Я не хочу дорослішати

Тоді я ще раз прошу вибачення

І знову і знову!

Клянусь не раз

І мої сльози течуть на підлогу

І я вдарився по обличчю

Я зашкодив собі цим

Що я досі роблю

Сто обіцянок

Він лежить у кутку, як порвані фотографії

А правда погана

Що я не можу зупинитися

Ні я не можу

А що ти мені зробиш?

Я більше не можу бути

Так вільно і вільно в ньому

Страждання переслідують!

Все одно замало!

Я не хочу дорослішати!

Тоді мені важко буде боляче!

Все одно замало

Я не хочу дорослішати!

Тоді я ще раз прошу вибачення

І знову і знову!!!