Отогрела - Афина

Заходи ко мне, судьба-подружка, наконец-то мы поговорим.

Может, у тебя вопросов много.

У меня ж к тебе — всего один.

Ты меня не слишком баловала.

Да Бог с тобой, что было, то прошло,

Хоть ты же видела, и ты же знала, как губы закусив, шептала я: «За что?»

Припев:

Каялась, каялась судьба у меня на плече.

Плакала, плакала, сожалела.

Маялась, маялась, просила меня, чтобы я ее простила и отогрела.

Каялась, каялась судьба у меня на плече.

Плакала, плакала, сожалела.

Маялась, маялась, просила меня, чтобы я ее простила и отогрела.

Отогрела… Отогрела…

Сердцем горячим, что любит и плачет, отогрела.

Счеты я сводить с тобой не стану.

Ты моя, какой бы ни была.

Когда я любовь свою теряла, говорили: «Что же… Знать, судьба».

Кабы мне дано было с начала жизнь прожить и все в ней изменить —

Я бы ничего менять не стала.

Я ведь научилась мудро жить.

Припев:

Каялась, каялась судьба у меня на плече.

Плакала, плакала, сожалела.

Маялась, маялась, просила меня, чтобы я ее простила и отогрела.

Каялась, каялась судьба у меня на плече.

Плакала, плакала, сожалела.

Маялась, маялась, просила меня, чтобы я ее простила и отогрела.

Каялась, каялась судьба у меня на плече.

Плакала, плакала, сожалела.

Маялась, маялась, просила меня, чтобы я ее простила и отогрела.

Каялась, каялась судьба у меня на плече.

Плакала, плакала, сожалела.

Маялась, маялась, просила меня, чтобы я ее простила и отогрела.

Отогрела… Отогрела…

Сердцем горячим, что любит и плачет.

Заходь до мене, доля-подружка, нарешті ми поговоримо.

Може, у тебе питань багато.

У мене ж до тебе всього лише один.

Ти мене не дуже балувала.

Так Бог із тобою, що було, то пройшло,

Хоч ти ж бачила, і ти ж знала, як губи закусивши, шепотіла я: «Що?»

Приспів:

Каялася, каялася доля у мене на плечі.

Плакала, плакала, шкодувала.

Маялася, маялася, просила мене, щоб я її пробачила і відігріла.

Каялася, каялася доля у мене на плечі.

Плакала, плакала, шкодувала.

Маялася, маялася, просила мене, щоб я її пробачила і відігріла.

Відігріла… Відігріла…

Серцем гарячим, що любить і плаче, відігріла.

Рахунки я зводити з тобою не стану.

Ти моя, якою б не була.

Коли я любов свою втрачала, говорили: «Що... Знати, доля».

Щоб мені дано було з початку життя прожити і все в ньому змінити

Я би нічого міняти не стала.

Я ж навчилася мудро жити.

Приспів:

Каялася, каялася доля у мене на плечі.

Плакала, плакала, шкодувала.

Маялася, маялася, просила мене, щоб я її пробачила і відігріла.

Каялася, каялася доля у мене на плечі.

Плакала, плакала, шкодувала.

Маялася, маялася, просила мене, щоб я її пробачила і відігріла.

Каялася, каялася доля у мене на плечі.

Плакала, плакала, шкодувала.

Маялася, маялася, просила мене, щоб я її пробачила і відігріла.

Каялася, каялася доля у мене на плечі.

Плакала, плакала, шкодувала.

Маялася, маялася, просила мене, щоб я її пробачила і відігріла.

Відігріла… Відігріла…

Серцем гарячим, що любить і плаче.