Land of No Water - Aenaon

Where the water has vanished, in the heat of the day

this world is bare and divides the fleeting rains

This is the land of gods in exile,

here the death of man remains in silence

We walked into the desert

buried into the sand

They still die in this desert

alone in this land

Their graves mark this land of no water

looking out of miles, the wind beyond eternity

What morbid grievous infinity of distance

such horror hovers all over the scene

The mighty spirit full of angry and bitterness

the dust behind in sunlight and mist

Endlessly flowing the yellow sand

digging graves with our bare hands

In a virgin sky the sun already dead

the desert, the desert, the desert I feel

we hang our death and rest in peace

Cursed be the gold, cursed be the gods

the desert, the desert, the desert I feel

we hung our skin and disappeared

As it came through the anguish, as it came through the fear

burning skies crown the cities of sand

A thousand years of wandering remained in silence

We prayed into the desert

buried into the sand

They still die in this desert

alone in this land

Alone in this land

We yell under the stars

We dreamed into the desert,

the Kingdom has come

The only heritage, lost souls and scars

Там, де зникла вода, в денну спеку

цей світ голий і розділяє швидкоплинні дощі

Це земля богів у вигнанні,

тут смерть людини залишається в мовчанні

Ми пішли в пустелю

зарито в пісок

Вони все ще вмирають у цій пустелі

самотній у цій землі

Їхні могили знаменують цю безводну землю

дивлячись за милі, вітер за межами вічності

Яка хвороблива жахлива нескінченність відстані

такий жах витає по всій сцені

Могутній дух, сповнений гніву й гіркоти

пил у сонячному світлі й тумані

Нескінченно тече жовтий пісок

копали могили голими руками

У незайманому небі сонце вже мертве

пустеля, пустеля, пустелю, яку я відчуваю

ми повісимо нашу смерть і спочиваємо з миром

Прокляте золото, прокляті боги

пустеля, пустеля, пустелю, яку я відчуваю

ми повісили нашу шкіру та зникли

Як воно прийшло через страждання, як прийшло через страх

палаючі небеса увінчують міста піску

Тисяча років поневірянь залишилася в тиші

Ми молилися в пустелі

зарито в пісок

Вони все ще вмирають у цій пустелі

самотній у цій землі

Самотній у цій землі

Ми кричим під зірками

Ми мріяли в пустелі,

царство прийшло

Єдина спадщина, втрачені душі та шрами