Closer to Scaffold - Aenaon

The descent from the vault

shows itself to be infinite

Transcendent and complete

revealed an attribute of divinity

Sidereal zones of waste

another one garden of silent guilt

Religious supremacy sense

the land of gnosis under the human beliefs

The shining orb of the moon,

the human race and the wild beasts

by earthly limbs and flesh

This fusion mass brings the world to birth

When everything has been tried in vain,

like the storm of modern duality

Marching in existence

the whole heaven shouts and shakes

The mankind was born of the waters

now it’s time to return in flames

The stars are set beyond death

and heaven looked upwards for the human race.

Nailed in centuries, the fall of crest and crown

for all the fires are dim, our souls are still in bounds

And through all varied smoke and cries, the roaring of the sun,

The noise of little lives and brave, reflects the steps so far

Doom and Hope

Denial and Fate

Regret and Return

Hail!

Hail!

In a cosmic reflection, immortals we will be

against the laws of gravity, we climbed and disappeared

Nailed in centuries, the fall of crest and crown

for all the fires are dim, our souls are still in bounds

And through all varied smoke and cries, the roaring of the sun,

The noise of little lives and brave, reflects the steps so far

«Some are hung splayed out, exposed to the empty winds,

some are plunged in the rushing floods — their stains,

their crimes scoured off or scorched away by fire.

Each of us must suffer his own demanding ghost.

Then we are sent to Elysium’s broad expanse,

a few of us even hold these fields of joy till the long days,

a cycle of time seen through, cleanse our hard,

inveterate stains and leave us clear ethereal sense,

the eternal breath of fire purged and pure.

But all the rest, once they have turned the wheel of time for a thousand years:

God calls them forth to the Lethe, great armies of souls,

their memories blank so that they may revisit the overarching world once more

and begin to long to return to bodies yet again.»

Спуск зі склепіння

виявляється нескінченним

Трансцендентний і повний

виявив атрибут божественності

Сидеричні зони відходів

ще один сад тихої провини

Почуття релігійної переваги

країна гнозису за людськими віруваннями

Сяюча куля місяця,

людський рід і дикі звірі

земними членами та тілом

Ця злиття маси спонукає світ до народження

Коли все спробовано марно,

як буря сучасної подвійності

Маршування в існуванні

кричить і трясеться все небо

Людство народилося з вод

тепер настав час повертатися в вогні

Зірки заходять за межі смерті

і небо дивилося вгору на людський рід.

Прибиті століттями, падіння гребена й корони

бо всі вогні тьмяні, наші душі все ще в межах

І крізь весь різноманітний дим і крики, рев сонця,

Шум маленьких життів і хоробрих відображає кроки до цього часу

Дум і Надія

Заперечення і доля

Шкода і повернення

Вітаю!

Вітаю!

У космічному відображенні ми будемо безсмертними

проти законів гравітації ми піднялися й зникли

Прибиті століттями, падіння гребена й корони

бо всі вогні тьмяні, наші душі все ще в межах

І крізь весь різноманітний дим і крики, рев сонця,

Шум маленьких життів і хоробрих відображає кроки до цього часу

«Деякі вивішені розпростерті, піддані порожнім вітрам,

деякі занурені в бурхливі повені — їхні плями,

їхні злочини знищені або спалені вогнем.

Кожен із нас повинен страждати від свого вимогливого привида.

Тоді нас висилають на широкий простор Елізіума,

деякі з нас навіть зберігають ці поля радості до довгих днів,

проглянутий цикл часу, очисти нас,

запеклі плями і залишають нам чисте ефірне відчуття,

вічний подих вогню очищений і чистий.

Але все інше, коли вони повернули колесо часу на тисячу років:

Бог кличе їх у Лету, великі війська душ,

їх спогади пусті, щоб вони могли знову відвідати всеосяжний світ

і починаєш багати повернутись до тіл ще раз».