O Monde - Salvatore Adamo

Assis au bord du temps, à la lisière du monde

Je regarde passer les gens qui défilent à la ronde

Je regarde passer la vie, j’ai l’humeur vagabonde

Et je pleure et je ris, de seconde en seconde

Et là, bien loin de moi, c’est fou ce que je vois

D’abord, je vois tout ce qu’on sait depuis des millénaires

On chante dans les palais, on pleure dans les chaumières

Dans les palais, on mange du caviar à la louche

Dans les chaumières, on s’en paie juste l’eau à la bouche

Je vois des escrocs qu’on accueille partout comme des stars

Et des pauvres gars en taule pour un loyer en retard

Tout au fond d’une impasse, un junkie agonise

Le dealer, lui, se prélasse en gondole à Venise

Ô Monde !

Monde, ne m’en veux pas, mais je me sens mieux loin de toi

Oh !

Assis au bord du temps, je regarde le monde

Il est triste ou marrant, de seconde en seconde

Au bout de ma lorgnette, j’en vois de toutes les couleurs

Je vois des choses un peu bêtes et d’autres qui font peur

Je vois des pays où l’homme fait des folies de son corps

Mais la femme adultère est lapidée à mort

Monde, Monde, excuse-moi, mais je ne comprends plus tes lois

Imaginez que, chez nous, on impose la vertu

Qu’on ne puisse même plus rire de nos histoires de cocus

Je me vois sous la pluie, abandonné, trempé

Courant vers un taxi qui me file sous le nez

Non seulement ma belle m’avait posé un lapin

Mais je la vois passer dans la Rolls d’un rupin

Ô Monde !

Monde, ne m’en veux pas, mais je me sens mieux loin de toi

Oh !

Assis au bord du temps, je regarde le monde

Il est triste ou marrant, de seconde en seconde

Au bout de ma lorgnette, j’en vois de toutes les couleurs

Je vois des choses un peu bêtes et d’autres qui font peur

Je vois des pays où l’homme fait des folies de son corps

Mais la femme adultère est lapidée à mort

Monde, Monde, excuse-moi, mais je ne comprends plus tes lois

Assis au bord du temps, je me tiens loin du monde

Et pourtant je l’entends, la violence qui gronde

Je vois des malins qui se battent à la sortie des stades

Et des p’tites vieilles qu’on agresse pendant leur promenade

Je vois une épouse qui, comme chaque soir, se prend un pain

Son mari s’est saoulé, n’a pas trouvé de turbin

Je vois des nations qui se tapent dessus depuis toujours

Mais elles n’ont pas de pétrole, alors tintin les secours

Je vois des fous qui prient avant de tout faire sauter

Des gosses qui, à coup de pierres, veulent chasser des blindés

Je vois le général, entouré de sa cour

Qui explique au journal sa petite guerre du jour

Je vois le p’tit soldat, dans le froid, dans la boue

Qui ne comprend toujours pas où mène ce jeu de fous

Ô Monde !

Monde, ne m’en veux pas, mais je me sens mieux loin de toi

Oh !

Assis au bord du temps, je regarde le monde

Il est triste ou marrant, de seconde en seconde

Au bout de ma lorgnette, j’en vois de toutes les couleurs

Je vois des choses un peu bêtes et d’autres qui font peur

Je vois des pays où l’homme fait des folies de son corps

Mais la femme adultère est lapidée à mort

Monde, Monde, excuse-moi, mais je ne comprends plus tes lois

Ô Monde !

Monde, ne m’en veux pas, mais je me sens mieux loin de toi

Oh !

Assis au bord du temps, je regarde le monde

Il est triste ou marrant, de seconde en seconde

Au bout de ma lorgnette, j’en vois de toutes les couleurs

Je vois des choses un peu bêtes et d’autres qui font peur

Je vois des pays où l’homme fait des folies de son corps

Mais la femme adultère est lapidée à mort

Monde, Monde, excuse-moi, mais je ne comprends plus tes lois.

Сидячи на краю часу, на краю світу

Я дивлюся, як люди проходять повз

Я дивлюся, як життя проходить, у мене блукаючий настрій

І я плачу і сміюся, секунда за секундою

А там, далеко від мене, божевільне те, що я бачу

По-перше, я бачу все, що ми знаємо тисячоліттями

У палацах співаємо, в хатах плачемо

У палацах ми їмо ікру ополоником

У котеджах ми просто платимо за воду

Я бачу, що шахраїв зустрічають скрізь, як зірок

І якісь бідні хлопці в тюрмі за несвоєчасну оренду

Глибоко в глухому кутку помирає наркоман

Продавець відпочиває в гондолі у Венеції

О світ!

Світ, не звинувачуй мене, але мені краще від тебе

О!

Сидячи на межі часу, я спостерігаю за світом

Він сумний чи смішний, секунда за секундою

У кінці свого телескопа я бачу всі кольори

Я бачу деякі дурні речі і деякі страшні

Я бачу країни, де людина витрачає гроші на своє тіло

Але перелюб забита камінням до смерті

Світ, Світ, вибачте, але я більше не розумію ваших законів

Уявіть собі, що вдома ми нав’язуємо чесноти

Що ми більше не можемо навіть сміятися з наших розповідей про рогоносців

Я бачу себе під дощем, покинутим, мокрим

Біжу до таксі, яке ковзає прямо переді мною

Не тільки моя краса підняла мене

Але я бачу, як вона проходить у рулонах

О світ!

Світ, не звинувачуй мене, але мені краще від тебе

О!

Сидячи на межі часу, я спостерігаю за світом

Він сумний чи смішний, секунда за секундою

У кінці свого телескопа я бачу всі кольори

Я бачу деякі дурні речі і деякі страшні

Я бачу країни, де людина витрачає гроші на своє тіло

Але перелюб забита камінням до смерті

Світ, Світ, вибачте, але я більше не розумію ваших законів

Сидячи на межі часу, я стою далеко від світу

І все-таки я чую це, насильство, яке гримить

Я бачу, як розумні люди б’ються за межами стадіонів

І маленькі старенькі, на яких нападають під час прогулянки

Я бачу дружину, яка, як кожного вечора, бере батон

Її чоловік напився, не міг знайти турбіну

Я бачу, як нації б’ють один одного вічно

Але нафти у них немає, тому викликають рятувальники

Я бачу, як божевільні люди моляться, перш ніж все це підірвати

Діти кидають каміння, щоб переслідувати танки

Я бачу генерала в оточенні його двору

Хто пояснює газеті свою маленьку війну дня

Я бачу солдатика, в холоді, в багнюці

Хто досі не розуміє, куди веде ця божевільна гра

О світ!

Світ, не звинувачуй мене, але мені краще від тебе

О!

Сидячи на межі часу, я спостерігаю за світом

Він сумний чи смішний, секунда за секундою

У кінці свого телескопа я бачу всі кольори

Я бачу деякі дурні речі і деякі страшні

Я бачу країни, де людина витрачає гроші на своє тіло

Але перелюб забита камінням до смерті

Світ, Світ, вибачте, але я більше не розумію ваших законів

О світ!

Світ, не звинувачуй мене, але мені краще від тебе

О!

Сидячи на межі часу, я спостерігаю за світом

Він сумний чи смішний, секунда за секундою

У кінці свого телескопа я бачу всі кольори

Я бачу деякі дурні речі і деякі страшні

Я бачу країни, де людина витрачає гроші на своє тіло

Але перелюб забита камінням до смерті

Світ, Світ, вибачте, але я більше не розумію ваших законів.