Le Féminin Sacré - Salvatore Adamo

Encore un cas désespéré

Où le féminin sacré

Est mis à mal et confronté

Au masculin inadapté

Elle rêvait d’infini

D’immensité pour deux

Regardait les étoiles

Et soupirait des vœux

Elle voulait avant tout

Vieillir auprès de lui

Gagner le pari fou

De l’aimer toute une vie

Il voulait lui offrir

Tout l’or de l’univers

Il parlait de trésors

Enfouis au fond des mers

Ce rêve inassouvi

De puissance et de gloire

Dressé entre elle et lui

A gâché leur histoire

Lui pauvre Béotien

N’avait rien compris

Mais toujours sûr de lui

Imposait son avis

Arrachait sans regret

Les ailes des papillons

Quand l’enfant s’attardait

Au fond de sa raison

Elle a fait le vide

Dans son cœur, dans sa tête

Elle a repris ses fêtes

Ses voyages, ses comètes

Le laissant dans son néant

Sans faire d'éclat tout doucement

Elle est partie au petit jour

Son baluchon trop plein d’amour

Il est seul aujourd’hui

Assis sur son tas d’or

Il est triste et s’ennuie

De celle qu’il aime encore

Elle a toujours pour elle

L’infini, les étoiles

Et des vœux à la pelle

Qui parfois lui font mal

Ще один безнадійний випадок

де священне жіноче

Кидають виклик і стикаються

До непристосованого чоловічого роду

Вона мріяла про нескінченність

Величезний для двох

подивився на зірки

І зітхнув побажання

Понад усе вона хотіла

старіти разом з ним

Виграйте божевільну ставку

Любити її все життя

Він хотів їй подарувати

Усе золото у всесвіті

Він говорив про скарби

Похований на дні морів

Ця нездійснена мрія

Про силу і славу

Стоячи між ним і нею

зіпсував їхню історію

Він бідний Беотій

Нічого не зрозумів

Але все одно впевнений у собі

нав'язував свою думку

Вирвав без жалю

крила метелика

Коли дитина затягнулася

Глибоко в своєму розумі

Вона зробила порожнечу

В його серці, в його голові

Вона відновила свої вечірки

Його подорожі, його комети

Залишивши його в його небуття

Не роблячи сплеску, повільно

Вона пішла на світанку

Її пучок занадто повний любові

Сьогодні він один

Сидячи на своїй купі золота

Йому сумно і нудно

Того, кого він досі любить

Вона завжди йде до неї

нескінченність, зірки

І побажання в піку

Що іноді завдавало йому болю