Kuroshio Sea - Adam Barnes

Before we fall into the sea,

before the light has crushed a kindness in me.

Before the waves had ceased to crash,

I layed, I touched my limbs that hardly fractured or cracked.

Before we fall into the deep,

my feet could see the dark, my chest could hardly breathe.

And I couldn’t stop this hole beneath,

these silent ghosts of men, they were pulling at my feet,

screaming: «Heavy hands, hold me down, hold me down!

Heavy hands pulling me down, pulling me down!»

'Cus all that we found beneath the tide is doubt;

and that ain’t good enough.

So swim for shore, till the coast is in sight,

leave the water to drip from your clothes.

And I’ll be there to hold you tight,

warm you up with my body and bones.

Somehow this love just got out of hand,

and we lied as dove to the deep.

So the water will rush, you’ll scream: «Pull me back up!»

And I left you to go back to sleep.

And we heard them scream:

«Heavy hands, hold me down, hold me down.

Heavy hands pulling me down.»

Screaming: «Heavy hands, hold me down, hold me down.

Heavy hands pulling me down.»

'Cus all that we found beneath the tide is doubt;

that ain’t good enough.

This one time I’ll do right by you, this one time.

This one place will be brighter, this one place.

This one time I’ll do right by you this one time.

This one place will be brighter, this one place.

This one time I’ll do right by you!

This one place will be brighter!

This one time I’ll do right by you, this one time.

This one place will be brighter, this one place.

This one time, I’ll do right by you this on time.

This one place will be brighter, this one place.

Перш ніж ми впадемо в море,

до того, як світло розчавило в мені доброту.

До того, як хвилі перестали падати,

Я лежав, торкався своїх кінцівок, які майже не зламалися чи тріснули.

Перш ніж ми впадемо в глибину,

мої ноги бачили темряву, груди ледве дихали.

І я не міг зупинити цю діру внизу,

ці мовчазні привиди людей, вони тягнули до мої ніги,

кричить: «Важкі руки, тримайте мене, тримайте мене!

Важкі руки тягнуть мене вниз, тягнуть вниз!»

Бо все, що ми знайшли під припливом — це сумнів;

і цього недостатньо добре.

Тож пливіть до берега, поки берег не побачиться,

залиште воду стекти з вашого одягу.

І я буду поруч, щоб тримати тебе міцно,

зігрій тебе моїм тілом і кістками.

Якось ця любов просто вийшла з-під контролю,

і ми брехали, як голуби до глибини.

Тож вода кинеться, ти кричиш: «Потягни мене назад!»

І я залишив вас повернутися спати.

І ми почули, як вони кричали:

«Важкі руки, тримайте мене, тримайте мене.

Важкі руки тягнуть мене вниз.»

Крики: «Важкі руки, тримайте мене, тримайте мене.

Важкі руки тягнуть мене вниз.»

Бо все, що ми знайшли під припливом — це сумнів;

це недостатньо добре.

Цього разу я зроблю за тобою, цього разу.

Це одне місце буде світлішим, це одне місце.

Цього разу я зроблю не за вами цього разу.

Це одне місце буде світлішим, це одне місце.

Цього разу я зроблю так, як ви!

Це одне місце стане світлішим!

Цього разу я зроблю за тобою, цього разу.

Це одне місце буде світлішим, це одне місце.

Цього разу я зроблю це вчасно.

Це одне місце буде світлішим, це одне місце.