Bitterness - Ad Vitam Aeternam

Flowers are fading, their cries are

haunting me, petals of raining,

floral sobs.

Thanks for dressing me in this fall coat exhilarating all my senses by this slight fetid humidity!

Trees are unveiling and their bareness

captivates me, heavenly still-life,

floral nudity…

Thanks for this innocent clearness

exhilarating all my senses by this

grisly magnificent inertia!

Bitterness flirts with my life

whose alliance is my soul

whose season is fall and whose

wedding march is this melody.

Leaves are dying, I’m getting chilled

by their cries, lifeless bed, bloody carpet.

Thanks for this blazing picture

exhilarating all my senses by these

shimmering and painless flames!

The wind blows, I get bewitched by its song, intangible melody

deathly hymm.

Thanks for tirelessly rocking Gaïa

exhilarating all my senses

by sensual icy caresses.

My life flirts with Bitterness

whose alliance is my soul

whose season is Fall and whose

wedding march is this melody

Bitter symphony, drown tour pitches

in the huge lake erased by the haze,

thus covering every disagreement,

only letting pop out, like the break

of day, a nostalgic scrap.

Trees are unveiling heavenly still-life

the wind blows, deathly melody.

May this become a hymm.

A hymm to dead leaves,

A hymm to blowing wind

A hymm to Bitterness

Квіти в'януть, їхні крики

переслідують мене, пелюстки дощу,

квіткові ридання.

Дякую, що одягли мене в це осіннє пальто, яке збуджує всі мої почуття цією легкою смердючою вологістю!

Дерева розкриваються і їх оголення

полонить мене, райський натюрморт,

квіткова оголеність…

Дякую за цю невинну чіткість

збуджуючи цим усі мої почуття

жахливо чудова інерція!

Гіркота фліртує з моїм життям

чий союз — моя душа

чия пора — осінь і чия

весільний марш — це мелодія.

Листя гине, я мерзну

їхніми криками, безживним ліжком, закривавленим килимом.

Дякую за цю яскраву картину

збуджуючи всі мої почуття цим

мерехтливе і безболісне полум'я!

Вітер віє, мене заворожує його пісня, невідчутна мелодія

смертний гімн.

Дякую, що невтомно гойдаєте Гайю

збуджуючи всі мої почуття

чуттєвими крижаними ласками.

Моє життя фліртує з Гіркотою

чий союз — моя душа

чия пора — осінь і чия

весільний марш — це мелодія

Гірка симфонія, топіть гастрольні ноти

у великому озері, стертому серпанком,

таким чином покриваючи всі розбіжності,

тільки дозволяючи вискочити, як розрив

дня, ностальгічний уривок.

Дерева відкривають райський натюрморт

вітер віє, смертельна мелодія.

Нехай це стане гімом.

Гім мертвого листя,

Гімм вітру

Гім гіркоти