Amarta - Acherontas

A strain of DNA a force reckoned and dissolved Chain of curses, now solitude

The circle casted not broken Lanced into the shell

The pinpoint of senses a restless collection of feeling dying slowly,

changing into astral form Beyond the veil we can only recollect

The cycle never speaks through memories, visions or feelings

The head of the serpent is mute Destined to a lie of conformit, that which

blashes the senses into numbness

There is so little experienced Within the playground of life.

Within the hide we

shall die throughout the skin we shall stretch Blood shall stain our past as

ashes illuminate the night over the pyre!

A gnosis of reflection To scry into the abyss It is in the depths of loss Where

all is gained Dessecration of the ego may the virtue set unto flames

Consecration of the spirit as birth to ressurect Shine upon me

Oh light of a thousand candles, cascade upon me

Oh water of a thousand rivers Bestow upon me

Oh knowledge of the immortal Exalt me

Air of the 4 winds within the 8 pointed star!

Штам ДНК, сила, розрахована й розвіяна Ланцюг прокляття, тепер самотність

Коло, залито не зламаним, пробите в панцир

Точка відчуттів неспокійний набір відчуттів, що повільно вмираєш,

перетворення в астральну форму За завісою ми можемо лише згадати

Цикл ніколи не говорить через спогади, бачення чи почуття

Голова змія німа Приречена на брехню конформності, що

вириває почуття до заціпеніння

На ігровому майданчику життя так мало досвіду.

Усередині схованки ми

помре по всій шкірі, яку ми розтягнемо. Кров заплямує наше минуле, як

попіл освітлює ніч над вогнищем!

Гнозіс відображення Щоб проглянути в безодню Це в глибині втрати Де

все здобуто. Осквернення его, нехай чеснота спалахне

Освячення духу як народження, щоб воскресити Сяйво на мені

О, світло тисячі свічок, падає на мене

О, вода тисячі річок, даруй мені

О знання безсмертного Возвеличи мене

Повітря 4 вітрів у 8-кінцевій зірці!