Belief - Accent, Kinetics, Dylan Owen

Was it an explosion

Of no known proportion that opened a floating ocean of stars?

And once one ends its glowing

Does a nova’s core then re-form to a sort of hole in the dark?

And have we been stead’ly growing

From amoebas slowly over the seasons into what creatures we are?

Or even easier a notion

That people will read was spoken as breeding us from the speech of a God?

And when we cease to know things

Are beings decomposing the seeds that are thrown for feeding as marl?

Or when our breathing’s going

Do we see plateaus of the holiest reach in secrets beyond?

Tell me is belief chosen?

By each and their own via freedom to mold the meanings in hearts?

Or is it beaten right over them

And then seemingly woven into the deepest emotions when taught?

What am I to make of all this?

You still lie to me so often

And I don’t know why I stay to absorb it

When my teachers try to erase my thoughts and wash my mind

If we could play the universe in reverse and rewind it in time

Would we find a divine mind behind the design

Or would we find the divine mind we’re trying to define

Too hard to find and incline it’s all unguided and blind?

Everything mathematically intertwined and combined

Dramatically fine tuned then aligned and refined

Down to gravity the moon and the rise of the tide

But are we gradually consumed by the lies and the pride?

Or the tragedies that doomed all of the guys that have died

Is it hard to see the truth through our eyes that have cried?

Is it a matter of chance that DNA happened gather and dance

And transform ‘to something rather advanced?

We’re buried under an avalanche of chatter and rants

That seem to subtract a lot more than they add or enhance

Does belief form or collapse from the facts and the proof

That impacts a synapse that adapts to the truth?

You can believe in Illuminati…

But, I believe that I am a computer probably, trapped in a human body

Actually I’m just oddly behaving and fairly awkward

If I don’t have a drink in my hand then I’m barely talking

I don’t know, yo maybe it’s just me

I’m paranoid things ain’t always what they seem

Like what if someone’s in control and I’m unaware

Somewhere up in the air are a couple of puppeteers

We play with a gray box and pray that the pain stops

Our nation is brainwashed, we’re havin' the same thoughts

But the only Curiosity left, you gave it to Mars

What if it’s all a dream and you basically are

Just a laboratory brain in a jar?

Ayo son…

Is it a matter of luck that lightening actually struck

Inside the ocean and awoken the inanimate muck?

And all the matter and bacteria magically puffed

And the planet erupted into these birds, mammals and bugs

Then a mammal grew a hand with a thumb

Then that thumb pressed a button on a phone that made humanity dumb

Yo, who you think built all them pyramids for Egyptians?

Who you think left the material with directions?

So when I die, let my soul be sent to the ocean

And my mind genetically coded and cryogenically frozen

What am I to make of all this?

You still lie to me so often

And I don’t know why I stay to absorb it

When my teachers try to erase my thoughts and wash my mind

My guess

This is a wrinkle in time stretched

The Middletown sun sets in my window

Goodbye friend

It’s been a whole week, I haven’t figured out life yet

But everything’s alright, just believe

I’ll blame it on another night with the knight in me frightened

Fighting for final insight to life

When the times weren’t the brightest

Right!

or the lights were the blindest kind

At the sight of goodbyes, we stifled in silence

But started fires the size of the ocean right there inside us

The white winter solstice lightens up our mighty emotions

And takes flight like when you’d fly off of the height of my shoulders

Before the the boxer kids the bimbos the haunted houses the car washes

Back before the coffeeshops the bingos and the shopping strips

It was just us in the world, gold and clear eyed

Glowing in the sunset bitten air while your hair dried

Our linked hearts were big martyr pick-card advice

I hung myself and watched you blossom like string garden lights

Now I carry the cannon carefully casually count my losses

I’m carrying on… mapping to fashion a match that’s stronger

This half of the glass is planning to shatter after the morning

So I stand at the shore like the sand at the water

And swallow my belief

What am I to make of all this?

You still lie to me so often

And I don’t know why I stay to absorb it

When my teachers try to erase my thoughts and wash my mind

Чи був вибух

Невідомої пропорції, що відкриває плаваючий океан зірок?

І як тільки один закінчує його світитися

Чи потім ядро ​​нової перетворюється на діру в темряві?

І чи ми неухильно ростемо

Від амеб повільно протягом сезонів до яких ми створінь?

Або ще простіше поняття

Про те, що люди будуть читати, говорили як породження нас з промови бога?

І коли ми перестаємо знати речі

Чи розкладають істоти насіння, яке кидають на годування, як мергель?

Або коли наше дихання припиняється

Чи бачимо плато найсвятішого простору в таємницях поза межами?

Скажіть мені чи віра вибрана?

За допомогою кожного самостійно через свободу формувати значення в серцях?

Або воно б’ється прямо над ними

А потім, здавалося б, вплетені в найглибші емоції, коли навчають?

Що я маю робити з усього цього?

Ти все ще так часто брешеш мені

І я не знаю, чому я залишаюся поглинати це

Коли мої вчителі намагаються стерти мої думки і вимити мій розум

Якби ми могли відтворити всесвіт у зворотному напрямку і перемотати його в часі

Чи знайдемо ми божественний розум за дизайном

Або ми знайдемо божественний розум, який намагаємося визначити

Занадто важко знайти й схилити, це все некеровано й сліпе?

Все математично переплітається і поєднується

Суттєво тонко налаштований, а потім вирівняний та удосконалений

Місяць і підйом припливу до гравітації

Але чи поступово нас поглинають брехня і гордість?

Або трагедії, які прирекли всіх загиблих хлопців

Чи важко побачити правду нашими очима, які плакали?

Чи це справа випадковості, що ДНК трапилося збирається і танцює

І перетворити «на щось досить просунуте?»

Ми поховані під лавиною балаканини та розмов

Здається, це віднімає набагато більше, ніж додає чи покращує

Чи формується переконання чи згортається на основі фактів і доказів

Це впливає на синапс, який пристосовується до правди?

Ви можете вірити в ілюмінатів…

Але я вважаю, що я комп’ютер, ймовірно, у пастці людського тіла

Насправді я просто дивно поводжуся і досить незграбно

Якщо в мене немає напою в руці, я майже не розмовляю

Я не знаю, можливо, це тільки я

Я параноїк, речі не завжди такі, якими здаються

Наприклад, якщо хтось контролює, а я не знаю

Десь у повітрі стоїть пара ляльководів

Ми граємо з сірим ящиком і молимося, щоб біль припинився

Наша нація промита мізки, у нас однакові думки

Але єдине, що залишилося Curiosity, ви віддали його Марсу

Що робити, якщо все це мрія, а ви насправді такими є

Просто лабораторний мозок у банці?

Айо сину…

Чи це справа удачі, що блискавка справді вдарила

Всередині океану і розбудили неживу гадку?

І вся матерія і бактерії чарівним чином роздуваються

І планета вилилася в цих птахів, ссавців і клопів

Потім у ссавця виросла рука з великим пальцем

Потім цей великий палець натиснув кнопку на телефоні, що зробило людство німим

Ей, як ти думаєш, хто побудував усі ці піраміди для єгиптян?

Як ви думаєте, хто залишив матеріал із вказівками?

Тож коли я помру, нехай моя душа буде відправлена ​​в океан

І мій мозок генетично закодований і кріогенно заморожений

Що я маю робити з усього цього?

Ти все ще так часто брешеш мені

І я не знаю, чому я залишаюся поглинати це

Коли мої вчителі намагаються стерти мої думки і вимити мій розум

Моя здогадка

Це зморшка в часі

Сонце в Мідлтауні заходить у моє вікно

До побачення, друже

Минув цілий тиждень, я ще не зрозумів життя

Але все добре, вірте

Я звинувачуватиму це на іншій ночі, коли лицар в мною наляканий

Боротьба за остаточне уявлення про життя

Коли були не найсвітліші часи

Правильно!

або світло було найсліпшим

Побачивши прощання, ми мовчали

Але всередині нас почалися пожежі розміром з океан

Біле зимове сонцестояння просвітлює наші могутні емоції

І літає, як коли б ти злетів з висоти моїх плечей

До того, як боксер відіграє бімбо, будинки з привидами миють автомобілі

Повернувшись до кав’ярень, бінго та торгових рядків

Це були лише ми у світі, золоті й ясні очі

Сяючи на заході сонця, укусеного повітря, поки ваше волосся сушиться

Наші пов’язані серця були порадою великого мученика

Я повісився й дивився, як ти розквітаєш, наче садові вогні

Тепер я ношу гармату, обережно підраховуючи втрати

Я продовжую… створювати карту, щоб створити сильніший матч

Ця половина скла планується розбити після ранку

Тож я стою біля берега, як пісок біля води

І проковтнути мою віру

Що я маю робити з усього цього?

Ти все ще так часто брешеш мені

І я не знаю, чому я залишаюся поглинати це

Коли мої вчителі намагаються стерти мої думки і вимити мій розум