From A Buried Heart - Abigail Williams

I gaze to the darkened

Skies this will be my last

Night trapped in this mortal

Shell and as the body decays

The flesh becomes one with

The earth from which it came

And as I open my eyes

Illuminated I wake…

At the gates of the abyss m

Y blood ran cold hearkening

To the death but before I take

To the ground unburden my soul

Relinquish my heart…

The grave is no bar to my call…

These blossoms beloved

Won’t last forever I’m afraid my last

Breath stands frozen and if I shant

See you again as shares of the evening

Drew on beyond our depths

Дивлюсь на темне

Небо, це буде мій останній

Ніч у пастці цього смертного

Оболонка й у міру розпаду тіла

Плоть стає єдиним з

Земля, з якої він прийшов

І як я відкриваю очі

Осяяний я прокидаюся…

Біля воріт прірви м

Від слухання у вас потекла кров

До смерті, але до того, як я візьму

До землі розвантажи мою душу

Віддай моє серце…

Могила – не перешкода для мого дзвінка…

Кохані ці квіти

Не триватиме вічно, боюся, що останнє

Дихання завмерло, і якщо я захитаю

Побачимось знову, як розділи вечора

Потягнувся за межі наших глибин