The Mysteries That Bind The Flesh - Abigail Williams

Pity my woe when the hours breathe faint and low and hell has risen its

Infernal flow

The windy sky weeps above the sleeping sea

No rays from the heavens shine down

All is black beyond belief

In the heart of wintry cold

Wearing robes of sorrow/ the most ever known

The mysteries that bind the flesh that I hold

Reverence

The veil is now drawn

I still remember though ages ago it seemed

Twin serpents speak not to me

Eyes staring through the darkness of the abyss below trapped in immortal hell

In this terrible hour

The darkness beckons that which looms before me

Oh thunderous night

Cowering against the winds

No tears will you shed

Just kiss the pale lips of death and feel the fire burn within the icy shores

Пожаліть моє горе, коли години дихають слабко й тихо, а пекло піднялося

Пекельний потік

Над сплячим морем плаче вітряне небо

Жодні промені з неба не сяють

Усе чорне, не віриться

У серці зимового холоду

Носити шати скорботи/найбільш відомий

Таємниці, які зв’язують тіло, яке я тримаю

шанування

Вуаль натягнута

Я досі пам’ятаю, хоча багато років тому це здавалося

Змії-близнюки не говорять зі мною

Очі, які дивляться крізь темряву безодні внизу, у пастці безсмертного пекла

У цю жахливу годину

Темрява вабить те, що маячить переді мною

О, грозова ніч

Згинаючись проти вітрів

Ніяких сліз у вас не буде

Просто поцілуйте бліді губи смерті й відчуйте, як вогонь горить на крижаних берегах