Kıbrıs Destanı - Aşık Mahzuni Şerif

Kıbrıs, Akdeniz ortak egemenliğinin acılarla kaplanmış bir çıbanbaşıdır

Bu çıbanın olgunluğunda yüce Türk milletinin ciğerinden kopmuş azınlığı yatar

İşte barbar Rum ve Yunan âleminin, bu yüce ruhlu azınlığa uyguladığı hayâsızlık,

tarihte olduğu gibi bugün de tekrarlanmıştır

İşinde gücünde, namusuyla, imanıyla yaşayan köyler toplarla ateşe verilir mi?

İhtiyar mücahitler, gebe kadınlar, beşikte mamasıyla oynayan masum yavrular

süngülerle delik deşik edilip gömülür mü hendeklere?

Uygar insanlık çağının en kutsal yapıtlarından biri olan basın mensubu esir

edilir, gözleri bağlanır, kurşuna mı dizilir Yunan medeniyetinde?

Ey kahpe millet Yunanlı!

Öldürülür mü Adem Yavuz?

Unutmayın ki biz gene İzmir’de gördüğünüz pala bıyıklı, gözü kanlı,

göksü kıllı Memed’in oğullarıyız oğlum!

Siz de sizin güvendikleriniz de bizi yalnız İzmir’de değil, Çanakkale'de de iyi

hatırlarlar.

Anlarsınız bunu…

Bu millet kırk milyon başıyla bir vücuttadır

Ya var ya yok oluncaya kadar insan özgürlüğü uğrunda tarihî görevini yapacaktır

elbette!

Selam, bayrağına sarılıp imanlara gömülen Yüce Türk milletinin şehitlerine!

Selam, onun ordusuna, komutanına, erine!

Selam, bütün özgürlükçü, hürriyetçi insanoğluna!

Ve de selam Karaoğlan'a!

Hele bakın şu yiğidin göğsüne, göğsüne

Zalımdan bir kurşun yemiş geliyor, oy, geliyor, geliyor

Albayrak tabutuna sarılmış, sarılmış

«Bu toprak benimdir.»

demiş geliyor, oy, geliyor

Şehit geliyor, aslan geliyor

Kundakta yavrular diri yakılmış, yakılmış

Çoluk çocuk hendeklere dökülmüş geliyor, oy, geliyor

Gebe kadınlara süngü sokulmuş, süngü takılmış

Kıbrıs'ı bir duman almış geliyor, oy, geliyor, geliyor

Bir papazın seri, Dünya'yı sardı, Dünya'yı sardı

Akdeniz’i kana, yaktı kavurdu geliyor, oy, geliyor

Kurtaran yok mu, şu yavru yurdu?

Bir Mustafa Kemâl doğmuş geliyor, oy, geliyor, geliyor

Şehit geliyor, dost, aslan geliyor

Ne güzel yakışmış bayrağın rengi, bayrağın rengi

Bir vatan uğruna eylemiş cengi geliyor, oy, geliyor, geliyor

Var mı ulan Dünya'da Mehmet’in dengi?

Mahzuni soyunu övmüş geliyor, gâvur elinden geliyor

Geliyor dost, geliyor, geliyor

Кіпр – це хворобливий фурункул середземноморського спільного панування.

У зрілості цього фурункула лежить меншість великої турецької нації, яка була відрізана від своєї печінки.

Ось аморальність, яку варварський грецький і грецький світ завдав цій благородній меншості,

Це повторюється сьогодні, як і в історії

Чи живуть села своєю силою, честю і вірою, підпалені з гармат?

Старі моджахеди, вагітні жінки, невинні немовлята граються з їжею в колисці

Невже багнетами пронизана й закопана в рови?

В’язень преси, одне з найсвятіших творів цивілізованого людства

Його вбили, зав’язали очі, застрелили в грецькій цивілізації?

О ви, криваві греки!

Чи буде вбитий Адем Явуз?

Не забувайте, що мачете, якого ви знову бачите в Ізмірі, з вусами, з кров'ю в очах,

Ми сини небесного Мемеда, сину мій!

Ви та ті, кому ви довіряєте, добре допомагаєте нам не лише в Ізмірі, а й у Чанаккале.

вони пам'ятають.

Ви розумієте це…

Ця нація в одному тілі з сорока мільйонами голів

Або вона існує, або виконуватиме свій історичний обов’язок заради людської свободи, поки не зникне.

звичайно!

Вітаємо мучеників Великого Турецького Народу, які обняли свій прапор і були поховані з вірою!

Привіт його війську, полководце, Еріне!

Вітаю всіх лібертаріанських, лібертаріанських людей!

І вітаю Караоглана!

Подивіться на скриню цього доблесного, на його скриню

Іде куля від тирана, ой, іде, іде

загорнутий у труну Албайрака, загорнутий

«Ця земля моя».

він сказав, він іде, він іде

Йде мученик, іде лев

Цуценят спалили живцем у сповиванні, спалили

Дитинство настає, ой, приходить

Багнет, вставлений вагітним жінкам

Дим зайняв Кіпр, іде, йде, йде

Смуга священика землю замітала, землю замітала

Середземне море кровоточить, воно горить, воно йде, воно йде

Хіба немає порятунку, це щеня додому?

Народився Мустафа Кемаль, він іде, він іде, він іде

Йде мученик, друже, іде лев

Який гарний колір прапора, колір прапора

Наближається війна, що воювала за Батьківщину, ой, йде, йде

Чи є хтось у світі еквівалент Мехмета?

Махзуні приходить хвалити свій рід, невірний виходить з його руки

Прийде друже, прийде, прийде