Absolution: Of Flight and Failure - A Hope For Home

There is nowhere to turn, I have nowhere to go

They’ve burned down the bridges and boarded up the doors

So I’ll make my escape with feathers, wax and string.

Fly far from this place, 'till there’s nothing left to see.

Its so far, down to the ground.

What awaits for me?

I long for things unseen.

Your warnings fail.

I would rather die then never try.

Now watch me climb with the wind at my feet.

The clouds become the ground.

I sense the folly in my ways.

It weighs me down, so far down.

These wings can’t hold me up!

But these wings cannot fail me!

They have taken me this far.

Father!

You have blessed me with these hands, though they are calloused and

they are scarred.

You have blessed me with these hands.

But they are destined

to let me down.

Dare I heed the warnings that you’ve given?

If I fail then I fail with my pride.

As the salt water fills my lungs, I finally see

That I’ve forsaken Your will, and replaced it with my own selfish needs.

But oh, my God, won’t you let me fall from the sky, embraced in flames?

I’ve done this to myself.

These wings were built with purpose, but I have used them for my own.

These hands were made to lift you up so high, instead they tear you down.

If I’m to drown into the depths then let me go.

For a second chance,

Ill start my life over.

My lord I’ll give, with love, my everything.

Немає куди повернутись, мені нема куди діти

Вони спалили мости та забили двері

Тож я втечу за допомогою пір’я, воску та мотузки.

Летіти далеко від цього місця, поки не залишиться нічого, що побачити.

Поки що, до землі.

Що мене чекає?

Я жадаю небачених речей.

Ваші попередження не вдаються.

Я б краще помер, ніж ніколи не пробувати.

А тепер дивіться, як я підіймаюся з вітром у мої ноги.

Хмари стають землею.

Я відчуваю дурість у моїх спосібах.

Це мене обтяжує, поки що.

Ці крила не втримають мене!

Але ці крила не можуть мене підвести!

Вони завели мене так далеко.

Отче!

Ти поблагословив мене цими руками, хоч вони й мозолі

вони рубці.

Ви благословили мене цими руками.

Але їм судилося

щоб підвести мене.

Чи смію я прислухатися до попереджень, які ви дали?

Якщо я зазнаю невдачі, то я зазнаю невдачі зі своєю гордістю.

Коли солона вода наповнює мої легені, я нарешті бачу

Що я залишив Твою волю і замінив її власними егоїстичними потребами.

Але о, Боже мій, чи не дозволиш мені впасти з неба, обійнятий полум’ям?

Я зробив це для себе.

Ці крила були створені спеціально, але я використовував їх для власних.

Ці руки були створені для того, щоб підняти вас так високо, а натомість вони зруйнували вас.

Якщо я хочу потонути в глибині, то відпустіть мене.

Щоб отримати другий шанс,

Я почну своє життя спочатку.

Мій пане, я віддам з любов’ю все своє.