Kann mich jemand hören - 8Kids

Die Latern gehen an, sein Schatten läuft voraus

Er folgt ihm bis zur Autobahn, Brücke hinaus

Er sieht die Lichter vorbei fliegen, sie wirbeln den Staub auf

Er legt sich auf ihn nieder, wie die Asche auf’s Haupt

In seiner Hand ein edler Tropfen, der Korken knallt profan

Er fragt sich wo die Leute wohl alle hinfahren

Er klettert an den Brückenrand, sein Schatten auf der Bahn

Er winkt den Autos zu und dann schreit er sie an

Doch da ist niemand der ihn hören kann, und keiner der ihn sieht

Nur ein Schlenker auf der Autobahn, nur ein bisschen Cyanin

Er hat die Nacht wieder getrunken, die Laternen schalten um

Der Himmel ist bereit für Dämmerung

«Kann jemand mich hören?»

Schreit er in das Morgengrauen

«Kann mich irgendjemand sehen?»

Und er schaut zur Sonne auf

«Kann mich irgendjemand hören?»

Nur wenn ich gehe, bin ich laut

«Wird es jemand verstehen?»

Er überlegt zu gehen, er überlegt zu gehen

Wieder gefangen in 4 Wänden, die Erinnerungen matt

Auf der Fensterbank ein Briefumschlag, ein kurzer Abschiedssatz

«Mir rinnt das Leben durch die Hände», er blickt über die Stadt

Klettert an der Feuerleiter hoch, bis auf das Dach

Und mit den Füßen vor dem Abgrund, verweilt er diese Nacht

Suche nach der Zukunft, bis die Sonne aufwacht

Nur einen Schritt entfernt zu gehen, nur einen Schritt entfernt zu gehen

Nur einmal nicht vorher umdrehen

Denn wenn ich bleibe, bleibe ich nur stehen

Und wenn ich fort bin, wen werde ich sehen

Sagt der, der die Geschichte erzählt

Der mir sagt wie es zu Ende geht

Wie es zu Ende geht

Seine Bitte an den Himmel, vom Winde fort geweht

Bevor der Glaube schwindet, ein letztes Stoßgebet

Und so säht er seinen Blick, zum letzten Schritt bereit

Sein Schatten weicht dem Licht, die Fassaden ziehen vorbei

Konnte ihn denn keiner hören

Konnte ihn denn keiner sehen

Wieso musste er sich so zerstören

Wie kann es so zu Ende gehen

Wie konnte man ihn übersehen

Wie soll man das verstehen

Wie kann so ein Leben so zu Ende gehen (2x)

Konnte ihn denn keiner hören

Konnte ihn denn keiner sehen

Wie kann so ein Leben so zu Ende gehen (2x)

Zu Ende gehen

Wie kann ein Leben so zu Ende gehen

Ліхтарі горять, попереду біжить його тінь

Він йде за ним до автобану, виходить з мосту

Він бачить, як пролітають вогні, вони піднімають пил

Він лягає на нього, як попіл на голову

Благородна крапля в його руці, пробка профанально вискочить

Він дивується, куди йдуть усі люди

Він піднімається на край мосту, його тінь на колії

Він махає на машини, а потім кричить на них

Але немає нікого, хто б його чув, і ніхто не бачив би його

Просто поворот на автостраді, лише трохи ціаніну

Він знову п’яний уночі, ліхтарі перемикаються

Небо готове до світанку

— Хтось мене чує?

Він плаче до світанку

— Хтось бачить мене?

І він дивиться на сонце

— Хтось мене чує?

Я голосний лише під час ходьби

— Хтось зрозуміє?

Він думає йти, він думає йти

Знову опинившись у 4 стінах, спогади нудні

Конверт на підвіконні, коротке прощальне речення

«Життя проходить крізь мої руки», — дивиться він на місто

Підніміться по пожежній драбині на дах

І ногами перед прірвою він залишається вночі

Шукай майбутнє, поки сонце не прокинеться

Лише один крок, щоб піти, лише один крок, щоб піти

Тільки не повертайся першим

Бо якщо я залишуся, я просто залишуся

А коли я піду, кого я побачу

Каже той, хто розповідає історію

Хто мені скаже, чим це закінчиться

Як це закінчується

Його благання до неба, рознесене вітром

Перш ніж віра згасне, остання швидка молитва

І ось він бачить свій погляд, готовий до останнього кроку

Його тінь поступається місцем світлу, фасади проходять повз

Ніхто не міг його почути

Невже ніхто його не бачив?

Чому він повинен був так себе знищити

Як це може так закінчитися

Як його можна було не помічати

Як ми маємо це сприймати

Як таке життя може закінчитися так (2x)

Ніхто не міг його почути

Невже ніхто його не бачив?

Як таке життя може закінчитися так (2x)

підійти до кінця

Як життя може так закінчитися