Reina De Las Diosas - Marcos Llunas

Cuando la vi creí que estaba en el paraíso,

me pellizqué y comprobé que no era un espejismo,

y pregunté a los vecinos del pueblo

si aquello era un ángel o era una mujer.

Y me dijeron que salía una vez al año,

que coincidía con las fiestas del aniversario,

que no había un hombre que no la deseara

y solo esperaban el volverla a ver.

La llaman Reina de la Diosas,

la más coqueta, la más hermosa,

es tan rabiosamente bella,

que les da miedo tan solo mirar.

Y yo que en ese pueblo sólo era un forastero,

me daba igual, me dije yo aqui me la juego,

me fui hacia ella decidido a hablarle,

pero al llegar se apagó la luz…

No pasó nada, la orquesta siguió tocando,

solo brillaban las estrellas y esos ojos claros,

que se alejaron de mi para siempre

y aunque la he buscado, no la he vuelto a ver…

La llaman Reina de la Diosas,

la más coqueta, la más hermosa,

es tan rabiosamente bella,

que les da miedo tan solo mirar.

Коли я побачив її, я подумав, що я в раю,

Я вщипнув себе і перевірив, що це не міраж,

і я запитав у сусідів міста

чи то був ангел, чи то жінка.

І мені сказали, що я виходив раз на рік,

що збіглося з ювілейними урочистостями,

що не було чоловіка, який би її не хотів

і вони тільки сподівалися побачити її знову.

Вони називають її Королевою богинь,

найкокетніший, найкрасивіший,

вона така шалено красива,

що їх лякає просто дивитися.

І я, який у тому місті був просто чужим,

Мені було все одно, я сказав собі, що я граю в це,

Я пішов до неї, вирішивши поговорити з нею,

але по приїзді світло згасло...

Нічого не сталося, оркестр грає,

тільки зорі сяяли і ці ясні очі,

що вони залишили мене назавжди

і хоча я шукав її, я більше не бачив її...

Вони називають її Королевою богинь,

найкокетніший, найкрасивіший,

вона така шалено красива,

що їх лякає просто дивитися.