Голубой вагон - ВИА «Волга-Волга»

Солнце село за лесок, дальняя дорожка,

Мне до миличкой часок, да ещё немножко.

Уж совсем недолго ей дома ждать милочка.

Месяц вышел из ветвей молодая ночка,

Где-то свидимся с тобою, за каким пригорком?

Звезды вышли к водопою, мыши все по норкам,

Пьяным воздухом напьюсь по пути к невесте,

Никуда не тороплюсь я уже на месте.

Тянется-тянется этот дивный сон,

Еду я, пьяница, молод и влюблён.

Через брод, огород и через огонь

Катится-катится голубой вагон,

Катится-катится голубой вагон.

Изогнувшись буквой зю, я посею семя.

Сердце я твоё пронзю, и пространство-время.

Сколько ехать мне ещё - мало или много,

Но докатит колесо к твоему порогу.

Тянется-тянется этот дивный сон,

Еду я, пьяница, молод и влюблён.

Через брод, огород и через огонь

Катится-катится голубой вагон,

Катится-катится голубой вагон.

Солнце встало за рекой - в двух шагах отсюда.

До него подать рукой - до обеда буду.

Сонце село за лісок, дальня доріжка,

Мені до милички годинка, та ще трошки.

Вже зовсім недовго їй удома чекати на милочку.

Місяць вийшов із гілок молода нічка,

Десь побачимось з тобою, за яким пагорбом?

Зірки вийшли до водопою, миші всі по норках,

П'яним повітрям нап'юся на шляху до нареченої,

Нікуди я не поспішаю вже на місці.

Тягнеться-тягнеться цей дивний сон,

Їду я, п'яниця, молодий та закоханий.

Через брід, город та через вогонь

Катиться-котиться блакитний вагон,

Катиться-котиться блакитний вагон.

Зігнувшись буквою зю, я посію насіння.

Серце я твоє пронизаю, і простір-час.

Скільки їхати мені ще - мало чи багато,

Але докотить колесо до твого порога.

Тягнеться-тягнеться цей дивний сон,

Їду я, п'яниця, молодий та закоханий.

Через брід, город та через вогонь

Катиться-котиться блакитний вагон,

Катиться-котиться блакитний вагон.

Сонце стало за річкою - за два кроки звідси.

До нього подати рукою – до обіду буду.