Idylle à bois, le roi - Fernandel

Quand j’ai rencontré Denise, ce ne fut pas comme dans les

Romans

Dans une gondole à Venise, on s’est connu tout boniment:

Sur un petit banc de bois, dans le bout du bois de

Bois-le-Roi

On s’est regardé plein d'émoi, elle et moi…

Je dis: «Voulez-vous que je m’assoie, près de vous sur le

Petit banc de bois?»

Elle me fit à demi-voix: «Oui, ma foi»

Je lui caressais les doigts, je lui fit du pied trois fois

Lui disant: «Depuis que je vous vois, de tous mes yeux je

Vous vois!»

Elle sourit l’air ingénue, et voilà comment on s’est

Connu

Sur un petit banc de bois, dans le bi du bout du bois de

Bois-le Roi

Y’a des amants qui dessinent leurs noms sur le tronc d’un

Sapin

Nous, avec une clef de sardine, on gravât le sien et le

Mien

Sur un petit banc de bois, dans le bout du bois de

Bois-le-Roi

Ça nous a remplit d'émoi, elle et moi…

J’ai dit: «Veux-tu qu’on se tutoie, dans le bout du bois de

Bois-le Roi?»

Elle répondit: «Je veux bien moi, dis moi toi!»

Je lui dit j’ai le coeur qui flamboie, j’ai la tête qui

Tournoie

Et j’embrassais son minois, doux comme une peau de chamois

Elle dit: «Oui» les yeux fermés, et voilà comment on s’est

Aimés

Sur un petit banc de bois, dans le bi du bout du bois de

Bois-le Roi

Huit jours après cette ivresse, je revins encore pour la

Voir

Songeant à ma folle maîtresse, je me disais plein

«Sur un petit banc de bois, dans le bout du bois de

Bois-le-Roi

On va se ré-aimer quelle joie, elle et moi…»

Mais soudain, je l’aperçois, dans le bout du bois de

Bois-le-Roi

Avec mon ami Dubois, sur le banc de bois

Il lui caressait les doigts, et la taille et je ne sais

Quoi

J’ai vu rouge et hors de moi, j’ai cassé le banc de bois

Ça les a bien embêté, et voilà comment on s’est

Quittés

Devant les morceaux du banc de bois, dans le bi du bout du

Bois de Bois-le-Roi

Коли я зустрів Деніз, це було не так, як у

Романи

У гондолі у Венеції ми випадково познайомилися:

На маленькій дерев'яній лавці, в кінці деревини

Буа-ле-Руа

Ми зворушено дивилися одне на одного, вона і я...

Я сказав: «Ви хочете, щоб я сів поруч з вами на

Маленька дерев'яна лавка?»

Вона сказала мені тихим голосом: «Так, моя віра»

Я погладив її пальці, три рази вдарив ногою

Сказавши йому: «Відколи я побачив тебе, я всіма очима моїми

Розумієш!"

Вона простодушно посміхається, і так ми порозумілися.

Відомий

На маленькій дерев'яній лавці, в бі на кінці деревини

Випийте короля

Є закохані, які малюють свої імена на стовбурі a

Ялиця

Ми, з сардиновим ключем, ми вигравірували його та

Шахта

На маленькій дерев'яній лавці, в кінці деревини

Буа-ле-Руа

Це сповнило нас хвилюванням, її і мене...

Я сказав: «Ти хочеш зустрітися на іншому боці лісу?

Випити короля?»

Вона відповіла: "Я хочу мене, скажи мені ти!"

Я кажу йому, що моє серце горить, моя голова горить

Турнір

І я поцілував її обличчя, ніжне, як серна

Вона сказала «Так» із заплющеними очима, і так ми порозумілися.

любив

На маленькій дерев'яній лавці, в бі на кінці деревини

Випийте короля

Через вісім днів після того п'яного я знову прийшов за

Подивитися

Думаючи про свою божевільну коханку, я думав на повну

«На маленькій дерев’яній лавці, в кінці деревини

Буа-ле-Руа

Ми знову будемо любити одне одного, яка радість, ми з нею..."

Але раптом я бачу його, в кінці лісу

Буа-ле-Руа

З моїм другом Дюбуа на дерев'яній лавці

Він гладив її пальці, і її талію, і я не знаю

Що

Я побачив червоне і зламав з себе дерев'яну лавку

Це їх дуже розлютило, і ось як у нас вийшло.

Ліворуч

Перед частинами дерев'яної лави, в бі на кінці

Буа-ле-Руа Вуд