Bolero Do Coronel Sensível Que Fez Amor Em Monsanto - Vitorino

Eu que em comovo

Por tudo e por nada

Deixei-te parada

Na berma da estrada

Usei o teu corpo

Paguei o teu preço

Esqueci o teu nome

Limpei-me com o lenço

Olhei-te a cintura

De pé no alcatrão

Levantei-te as saias

Deitei-te no banco

Num bosque de faias

De mala na mão

Nem sequer falaste

Nem sequer beijaste

Nem sequer gemeste

Mordeste, abraçaste

Quinhentos escudos

Foi o que disseste

Tinhas quinze anos

Dezasseis, dezassete

Cheiravas a mato

À sopa dos pobres

A infância sem quarto

A suor a chiclete

Saiste do carro

Alisando a blusa

Espiei da janela

Rosto de aguarela

Coxa em semifusa

Soltei o travão

Voltei para casa

De chaves na mão

Sobrancelha em asa

Disse: fiz serão

Ao filho e à mulher

Repeti a fruta

Acabei a ceia

Larguei o talher

Estendi-me na cama

De ouvido à escuta

E perna cruzada

Que de olhos em chama

Só tinha na ideia

Teu corpo parado

Na berma da estrada

Eu que me comovo

Por tudo e por nada

Я зворушений

За все і ні за що

Я залишив тебе стояти

На узбіччі дороги

Я використав твоє тіло

Я заплатив твою ціну

Я забув твоє ім'я

Я вимилася хусткою

Я подивився на твою талію

Стоячи на асфальті

Підніміть спідниці

Я поклав тебе на березі

У буковому гаю

Валіза в руках

ти навіть не говорив

ти навіть не цілувався

ти навіть не стогнав

Ви вкусили, ви обняли

п'ятсот ескудо

Це те, що ви сказали

тобі було п'ятнадцять

шістнадцять, сімнадцять

ти пахла бур'янами

В юшку бідних

Дитинство без кімнати

Піт гумки

Ви вийшли з машини

Розгладжування блузки

Я визирнула з вікна

акварель обличчя

Стегно в напівфазаті

Я відпустив гальмо

Я повернувся додому

З ключами в руках

крилата брова

Сказав: я зробив вечір

Сину і дружині

Я повторив фрукти

Я закінчив вечеряти

Я впустив столові прибори

Я витягнувся на ліжку

Від вуха до вуха

І ногу схрестив

Із палаючими очима

У мене просто виникла ідея

твоє тіло все ще

На узбіччі дороги

Я зворушений

За все і ні за що