La Canción del Linyera - Paté de Fuá

Cuando se asoma alegre el sol sobre los campos del Talar

junto a las vias, van los linyeras

llevando como el caracol la casa a cuestas y al azar

van los gitanos todos los dias.

Ellos no saben de dolor y en cada boca hay un cantar

y a gritos dicen sus alegrias indiferentes al amor

y en el eterno trajinar, al viento dicen melancolias.

Cuando se asoma alegre el sol sobre los campos del Talar

van los linyeras todos los dias

y al pasar se oye un peon entonar esta cancion:

Linyera soy, corro el mundo

y no se donde voy,

linyera soy, lo que gano

lo gasto, lo doy.

No se llorar, ni en la vida

deseo triunfar…

No tengo norte, no tengo guia…

para mi, todo es igual.

Коли над Таларськими полями радісно сходить сонце

поруч із доріжками йдуть ліньєри

несучи будинок, як равлик на спині і навмання

Цигани ходять щодня.

Вони не знають болю і в кожному роті пісня

і кричачи вони говорять про свої радощі, байдужі до кохання

а у вічній метушні, кажуть туга вітру.

Коли над Таларськими полями радісно сходить сонце

ліньєри ходять щодня

а проходячи повз, ви чуєте, як пішак співає цю пісню:

Ліньєра Я є, ​​я керую світом

і я не знаю, куди я йду,

ліньєра Я є, ​​що я заробляю

Я витрачаю це, я даю.

Я не вмію плакати навіть у житті

Бажаю досягти успіху...

У мене немає півночі, у мене немає провідника...

для мене все однаково.