La Travesía - Joe Veras

Desde muy pequeño tuve un sueño

De viajar y conocer el extranjero

En mi mente yo pintaba

Rascacielos de colores frescos

Me dijeron que el dinero

Se encontraba por montones en el suelo

Un día del mes de octubre

Del año no me acuerdo

Empaque yo mismo letras con un sueño

Y salí de mi país sin importar lo que dejaba

En cada puerto que llegaba me mojaba

En cada puerto que llegaba hay, hay, hay

Hambre, frió, sueño

El viaje parecía eterno

Gritos de mis compañeros

Que estaban extrañando a su pueblo

Que estaban extrañando a su pueblo

(Una canción con sentimientos de Veras)

(Joe Veras)

Cada día que pasaba era más difícil La travesía

Los guardias, los perros todo el día

Nos perseguían y varios de mis compañeros

Se quedaron flotando en ese sueño

Y nunca lograron su fantasía

De los diez llegamos tres

A las calles de Manhattan mire usted

Y yo que pinte rascacielos de colores frescos y ya usted ve

Hambre, frió, sueño

El viaje parecía eterno gritos de mis compañeros

Que estaban extrañando su pueblo

Hambre, frió, sueño

El viaje se me hizo eterno

Gritos, guardias y perros

Pensaba que viajaba al infierno

Y no fue como me lo pintaron

Y no fue como me lo pintaron

Y de los que llegamos juntos (La, la, la)

Algunos ya son difuntos (hay, hay, hay)

Y de los que llegamos juntos algunos ya son difuntos

Dígame usted que escucho la historia

Si no merezco la gloria

Dígame usted que escucho la historia

Si no merezco la gloria

З раннього дитинства у мене була мрія

Подорожувати та зустрічатися за кордоном

В думках я малював

Холодні кольорові хмарочоси

Сказали, що гроші

Його знайшли купами на землі

Один день у жовтні місяці

Я не пам'ятаю рік

упакувати собі тексти з мрією

І я покинув свою країну, що б не залишив

У кожному порту, що прибув, я промок

У кожному порту, що прибув, є, є, є

Голодний, холодний, сонний

Подорож здавалася вічною

— вигукують мої супутники

що вони сумували за своїми людьми

що вони сумували за своїми людьми

(Пісня з почуттями від «Вірас»)

(Джо Верас)

З кожним днем, що минув, дорога була все складнішою

Охорона, собаки цілий день

Вони переслідували нас і кількох моїх супутників

Вони залишилися плавати в цьому сні

І вони так і не досягли своєї фантазії

З десяти ми приїхали троє

Подивіться на вулиці Манхеттена

А я малюю хмарочоси в свіжі кольори, і ви бачите

Голодний, холодний, сонний

Поїздка видалася вічними вигуками моїх супутників

що вони сумували за своїм містом

Голодний, холодний, сонний

Поїздка здавалася вічною

Крики, охорона і собаки

Я думав, що їду в пекло

І це було не так, як мені це намалювали

І це було не так, як мені це намалювали

І з тих із нас, хто прибув разом (Ла, ля, ля)

Деякі вже померли (є, є, є)

І з тих, хто прибув разом, деякі вже померли

скажи мені, що ти чув історію

Якщо я не заслуговую слави

скажи мені, що ти чув історію

Якщо я не заслуговую слави