Let the Words of My Murder be the Last Words You hear - Ordo Rosarius Equilibrio

We are victims of dreams in our moment of truth

Like pawns of delusion marching onward confused

Illusions will die and love turn away

Who remembers the past with the rise of decay?

I prick all my fingers on the thorns of the beast

You undress me and kiss me as I hide in your sleep

Let petals of roses descend where I fall

As we dream of forever and the end of it all

(We are victims of fate in our second of life)

(Desperation is loyal as we doubt and confide)

(When life has renounced and faith has decayed)

(All the dreams that we dream will descend with today)

We are victims of worship in our trial of faith

Praise the mother of fiend-ship praise the father of hate

When the flowers have wilted with the last breath of prey

We imagine salvation and we murder today

Dedication and dreams are predestined to die

Falling gently to dust growing old and disguised

The words of my father still ring in my ears:

«Let the words of my murder be the last words you hear!»

Ми жертви снів у момент істини

Наче пішаки марення, що розгублено крокують вперед

Ілюзії помруть, і любов відвернеться

Хто пам’ятає минуле з розпадом?

Я колю всі свої пальці в шипи звіра

Ти роздягаєш мене і цілуєш мене, коли я ховаюся у сні

Нехай пелюстки троянд опустяться там, де я впаду

Як ми мріємо вічність і кінець всему

(Ми жертви долі в другому житті)

(Відчай вірний, ми сумніваємося та довіряємось)

(Коли життя зрікається і віра згасає)

(Усі мрії, про які ми мріємо, сповнять сьогодні)

Ми жертви поклоніння в нашому випробуванні віри

Хваліть матір корабля дикарів, хваліть батька ненависті

Коли квіти в’януть від останнього подиху здобичі

Ми уявляємо порятунок і вбиваємо сьогодні

Відданість і мрії приречені на смерть

М’яко припадає в пил, старіє й маскується

У моїх вухах досі лунають слова мого тата:

«Нехай слова мого вбивства будуть останніми словами, які ви почуєте!»