Буря - LOUNA

Впереди гроза, время свистать всех наверх!

Нет пути назад, буря накроет нас всех.

Лишь вопрос, в глазах: «Сможем ли мы или нет

Пережить закат, снова увидеть рассвет?»

Впереди гроза, позади туман,

За кармой бурлит, тёмный океан.

Разрывают ночь, всполохи зарниц,

Снизу грохот волн, сверху крики птиц.

Крысы с корабля бегут во тьму.

Все, кто поднял бунт — идут в тюрьму.

Поздно капитан, жмёт задний ход —

Мы на всех парах летим вперёд.

Впереди гроза, время свистать всех наверх!

Нет пути назад, буря накроет нас всех.

Лишь вопрос, в глазах: «Сможем ли мы или нет

Пережить закат, снова увидеть рассвет?»

Грезит капитан, бродит экипаж,

В глубине кают зреет саботаж.

Люди, став умней, поняли одно:

Рыба с головы здесь гниёт давно.

Поздно посылать сигналы SOS,

Поздно ожидать другой прогноз.

Поздно тормозить, идти в обход —

Мы на всех парах летим вперёд.

Впереди гроза, время свистать всех наверх!

Нет пути назад, буря накроет нас всех.

Лишь вопрос, в глазах: «Сможем ли мы или нет

Пережить закат, снова увидеть рассвет?»

Бури встречаю спокойно, храбрым смешна суета.

Жить и погибнуть достойно — это моя мечта!

Впереди гроза, время свистать всех наверх!

Нет пути назад, буря накроет нас всех.

Но горят глаза тех, кто надеждой согрет,

Что пройдя сквозь ад — мы встретим новый рассвет.

Рассвет…

Попереду гроза, час свистати всіх нагору!

Нема шляху назад, буря накриє нас усіх.

Лише питання, в очах: ​​«Чи зможемо ми чи ні

Пережити захід сонця, знову побачити світанок?

Попереду гроза, за туманом,

За кармою вирує, темний океан.

Розривають ніч, сполохи блискавиць,

Знизу гуркіт хвиль, зверху крики птахів.

Щури з корабля біжать у пітьму.

Усі, хто підняв бунт, йдуть до в'язниці.

Пізно капітан, тисне задній хід.

Ми на всіх парах летимо вперед.

Попереду гроза, час свистати всіх нагору!

Нема шляху назад, буря накриє нас усіх.

Лише питання, в очах: ​​«Чи зможемо ми чи ні

Пережити захід сонця, знову побачити світанок?

Мріє капітан, бродить екіпаж,

У глибині каюти назріває саботаж.

Люди, ставши розумнішими, зрозуміли одне:

Риба з голови тут гниє давно.

Пізно надсилати сигнали SOS,

Пізно чекати на інший прогноз.

Пізно гальмувати, йти в обхід.

Ми на всіх парах летимо вперед.

Попереду гроза, час свистати всіх нагору!

Нема шляху назад, буря накриє нас усіх.

Лише питання, в очах: ​​«Чи зможемо ми чи ні

Пережити захід сонця, знову побачити світанок?

Бурі зустрічаю спокійно, хоробрим смішна метушня.

Жити та загинути гідно – це моя мрія!

Попереду гроза, час свистати всіх нагору!

Нема шляху назад, буря накриє нас усіх.

Але горять очі тих, хто надією зігрітий,

Що пройшовши крізь пекло – ми зустрінемо новий світанок.

Світанок…