Пётр - Химера

Петр живет в тайге

Вот уже третий год

Петр ушел от людей,

Он ушел от мирских хлопот,

Он просто устал от жизни

И не держит зла на людей,

Но было время

Он был носителем великих идей

Теперь лес стал его домом

Он здесь может спокойно спать

Он пьет тишину,

И тишину у него не отнять

А по ночам он приходит ко мне

Он зовет меня с собой

Он идет к луне

Он видит ночь, как никто другой

К нему в гости никто не приходит,

Кроме птиц и зверей,

Он поет им свои песни —

Его голос стал чист, как ручей,

А на смену зиме приходит весна,

Лес меняет свои одежды,

Петр умывается росой

Весна вселяет надежду

Для людей он был никто

Для зверей он как Дед Мазай

Может, он вернется к людям,

Когда на землю придет рай

Петро живе в тайзі

Ось уже третій рік

Петро пішов від людей,

Він пішов від мирських клопотів,

Він просто втомився від життя

І не тримає зла на людей,

Але був час

Він був носієм великих ідей

Тепер ліс став його домом

Він тут може спокійно спати

Він п'є тишу,

І тишу у його не відняти

А по ночами він приходить до мені

Він кличе мене з собою

Він іде до місяця.

Він бачить ніч, як ніхто інший

До нього в гості ніхто не приходить,

Крім птахів і звірів,

Він співає їм свої пісні —

Його голос став чистим, як струмок,

А на зміну зими приходить весна,

Ліс змінює свій одяг,

Петро вмивається росою

Весна вселяє надію

Для людей він був ніхто

Для звірів він як Дід Мазай

Може, він повернеться до людей,

Коли на землю прийде рай