Лошадь за углом - Юлий Ким

Я как-то видел психа:

Он был помешан тихо

На очень странной мысли,

Что лошадь за углом.

Нет, так-то он нормальный был,

Газеты чел, супругу чтил,

Но убежденно говорил,

Что лошадь за утлом.

И вот об этом случае

В компании друзей

Поведал я при случае,

Чтоб было веселей.

Друзья переглянулися:

А в чем же анекдот?

Лошадка — вон на улице,

Налево от ворот.

Я несколько опешил,

Переменил сюжет:

Лимонов, мол, до лешего,

Зато картошки нет,

И водка все дороже,

И толку мало в чем,

И лошадь… — А что лошадь?

Налево, за углом!

Кой-как походкой шаткою

Я выбрался от них,

И за угол украдкою —

Там пусто!

Я не псих!

Я к доктору-спасителю:

Такая, мол, фигня.

А он: «Так-так, не видели.

Средь бела дня — не видели,

Все видели — вы не видели», —

И смотрит на меня!

Я улыбнулся кривенько:

Простите, пошутил.

И вон из поликлиники,

И всю неделю пил,

Но с кем бы ни кутил я,

Мне каждый говорит:

Далась тебе кобыла!

Да пусть себе стоит!

И я поплелся к местному

Чудному чудаку.

Ну и под «Экстру» экспортную

Все как на духу.

«А-а, говорит, мой милый,

Вы вон, говорит, о чем!

Нет никакой кобылы

Ни за каким углом.

Но знаете — не трожьте.

Не лазьте за углы.

Пускай уж лучше лошади,

Чем горные орлы!"

Я якось бачив психа:

Він був схиблений тихо

На дуже дивній думці,

Що кінь за кутом.

Ні, так він нормальний був,

Газети чол, дружину шанував,

Але переконливо говорив,

Що кінь за утлом.

І ось про цей випадок

В компанії друзів

Розповів я при нагоді,

Щоб було веселіше.

Друзі переглянулися:

А в чому ж анекдот?

Конячка — он на вулиці,

Ліворуч від воріт.

Я кілька опешив,

Змінив сюжет:

Лимонов, мовляв, до лішого,

Зате картоплі немає,

І горілка все дорожче,

І толку мало в чому,

І кінь... — А що кінь?

Ліворуч, за кутом!

Декілька ходою хиткою

Я вибрався від них,

І за кут украдкою —

Там пусто!

Я не псих!

Я до лікаря-рятівника:

Така, мовляв, фігня.

А він: «Так-так, не бачили.

Серед білого дня — не бачили,

Усі бачили — ви не бачили», —

І дивиться на мені!

Я посміхнувся кривенько:

Вибачте, пожартував.

І він з поліклініки,

І весь тиждень пив,

Але з ким би ні кутив я,

Мені кожен каже:

Далася тобі кобила!

Та нехай собі стоїть!

І я поплентався до місцевого

Дивного дивака.

Ну і під «Екстру» експортну

Все як на духу.

«А-а, каже, мій любий,

Ви, він, каже, про що!

Немає жодної кобили

Ні за яким кутом.

Але знаєте — не чіпайте.

Не лазьте за кути.

Нехай уже кращі коні,

Чим гірські орли!